ЄС подав неоднозначний сигнал рф: підтримка України зменшується, - FT

Позика має забезпечити Україні фінансову стабільність на найближчі два роки та дозволить розблокувати новий пакет допомоги від Міжнародного валютного фонду

Газета Financial Times пише, що рішення Євросоюзу надати Україні фінансову допомогу в розмірі 90 мільярдів євро стало "недвозначним сигналом Москві", так його охарактеризував канцлер Німеччини Фрідріх Мерц.

Йдеться про кредит, який планують залучити через спільні запозичення ЄС. Ця позика має забезпечити Україні фінансову стабільність на найближчі два роки та дозволить розблокувати новий пакет допомоги від Міжнародного валютного фонду. Кошти підуть на підтримку обороноздатності України, закупівлю озброєння за кордоном і, що найважливіше, дозволить розширити власне внутрішнє виробництво зброї.

Це рішення демонструє готовність Європи й надалі підтримувати Україну в боротьбі проти російської агресії. Відсутність домовленості про фінансування стала б серйозним свідченням слабкості ЄС у момент, коли від нього очікують рішучості.

Однак сам процес ухвалення рішення виглядав далеким від "недвозначності". Після понад 16 годин переговорів і тижнів дискусій щодо форми підтримки європейські лідери відмовилися від плану використати заморожені активи російського центрального банку для залучення так званого "репараційного кредиту". Цю схему визнали занадто суперечливою та складною. Проти неї виступила Бельгія, де зосереджена більшість активів, через юридичні ризики у разі можливих дій з боку Москви щодо повернення коштів. 

Ця схема також була зірвана через мляву підтримку з боку Італії та Франції і небажання менших країн бачити, як Бельгія зазнає тиску з боку Німеччини, яка була головним прихильником цієї схеми. Такий результат став ударом для Мерца, який активно просував ідею "репараційного кредиту" і раніше виступав проти спільних запозичень ЄС. Проте йому довелося погодитися саме на цей варіант.

Це також стало прикрим рішенням й для президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, яка місяцями докладала зусиль, щоб реалізувати механізм використання заморожених активів, стверджуючи, що альтернативи немає. Однак альтернатива з’явилася в останній момент.

Мерц і фон дер Ляєн стверджуватимуть, що нова схема позик зберігає контроль ЄС над російськими активами. Тепер вони заморожені на постійній основі, а не продовжуються кожні шість місяців. При цьому повернення кредиту Україною має відбутися лише після виплати Росією їй репарацій. 

Водночас саме ці заморожені активи давали ЄС реальний важіль впливу на Москву в момент, коли переговори про закінчення війни в Україні вступили в критичну фазу. Коли прийшов час до їх практичного використання, Євросоюз відступив. 

Європейські лідери змогли домовитися про нові спільні запозичення для допомоги Україні лише після того, як Угорщина, Словаччина та Чехія отримали винятки, що засвідчило про зростання скептично налаштованих груп країн до допомоги Києву. Це може підбадьорити Москву, навіть попри те, що європейська солідарність з Україною в інших сферах залишається значною.  

Спільний борг планують залучати за рахунок бюджетного резерву ЄС, що фактично продовжує попередні схеми спільного фінансування допомоги Україні. Новаторство підходу в тому, що до запозичень долучається не весь Євросоюз, а група держав, готових діяти разом.