Знищення «Екопарку Осокорки» у столиці: хто міг вчинити підпал
Активісти звинувачують забудовника
За інформацією КМВА, вигоріло близько 3 гектарів території, зокрема і частина ландшафтного заказника «Осокорківські луки». Активісти кажуть, що ймовірно стверджують, що стався саме умисний підпал, та натякають на забудовника, начебто до цього активісти отримували анонімні погрози про підпал, пише ТСН
"Якої саме шкоди завдав вогонь системі заповідних водно-болотних угідь з’ясують екологи. Територія має природоохоронний статус – знищення флори та фауни там суворо заборонено. За такі дії, кримінальний кодекс України передбачає штраф 8,5 млн грн або позбавлення волі на 3 роки", - заявив Сергій Попко, начальник КМВА.
Він додає, що розглядатимуться всі версії, в тому числі і вірогідний підпал.
Поліцією Києва вже розпочато кримінальне провадження за статтею – умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об'єктів природно-заповідного фонду. Встановлюються причини загоряння, особи, які можуть бути причетними до пожежі, а також сума завданих збитків.
Активісти кажуть, що збитки величезні, бо на площі трьох гектарів жили зайці, їжаки та гніздувалося безліч птахів. Тварини навряд чи змогли врятуватися від вогню, який рухався стіною.
Скандал з забудовою території на Осокорках триває вже давно. 15 років активісти намагаються відвоювати статус заповідної зони, захищаючи її від забудовників.
Свого часу місто дозволило зайти на цю територію забудовнику, який «наплодив» проектів забудови біля озера Тягле та Небреж на Осокорках. Звісно, що з’явилися інвестори, які понесли свої кошти за обіцяні квартири у майбутніх будинках. Інвестори стали вагомим аргументом для забудовника, мовляв, людям потрібне житло, навіщо їм заповідні болота.
Але на захист зеленої зони та луків стали місцеві активісти, вони домоглися створення у 2019 році ландшафтних заказників «Осокорківські луки» та «Озеро Тягле», де і сталася масштабна пожежа 5 березня.
За словами депутатки Київради Ксенії Семенової, йдеться про чотири ділянки на Осокорках, які планували включити до «Смарагдової мережі», як природоохоронні території міжнародного значення.
«Всіма ділянками зараз займається ініціативна група »Екопарку Осокорки". Дві з чотирьох ділянок мають статус заказника місцевого значення і саме там сталася пожежа. Ця ділянка межує з землею, яка знаходиться в оренді Житлоінвестбуду і там запланована забудова компанії Stolitsa Group. Саме тому група місцевих активістів пов’язує пожежу з активністю забудовника. А ще через неодноразові погрози підпалити заповідник. Про це писали у групі активістів у соціальній мережі та заявляли їм в особистих розмовах", - зазначає Ксенія Семенова.
Вогонь гасили рятувальники та мешканці
Вона переконана, що заказник умисно підпалили. За словами депутатки, дуже дивною виглядає пожежа у березні та ще й під час паводку, у місцевості, яка майже ніким не відвідується. І це зовсім не місце для шашликів та ще й у вівторок, о п’ятій годині вечора.
"Пожежа виникла на околиці міста і мені, дуже складно уявити, що це якісь природні обставини. Пожежники з великими зусиллями дісталися до осередку загорання. Це болотиста місцевість – екосистема водно-болотних угідь. Рятувальникам навіть довелося застосовувати всюдихід аби погасити вогонь. До речі, не сиділи вдома і місцеві мешканці. Активісти прийшли гасити полум’я – пішки туди дісталося чоловік 20. Люди згуртувалися та лопатами перекопували землю, щоб зупинити вогонь", - додає Ксенія Семенова
Депутатка додає, що з боку столичної влади немає розуміння цінності цієї території на Осокорках та важливості її збереження.
Читайте також: Шмигаль уточнив, чи блокували польські фермери зброю та військову техніку
"У мера немає жодного бажання зупинити різного роду злочинні дії, які відбуваються навколо цих земельних ділянках. Тому, гадаю, що ця пожежа має стати останньою краплею, щоб у конфлікт між забудовником та активістами втрутилася держава. Наприклад, щоб нарешті Міністерство екології винесло свій вердикт. Адже заповідники державного значення у нас створюються за указом президента, гадаю, що це має бути зроблено. На жаль, у сьогоднішній Київраді недостатньо представників громади Києва для того, щоб прийняти рішення на користь киян, тому таке рішення потрібно ухвалювати на рівні держави", - зазначає Семенова.