Владлен Трішкін, другий пілот української авіакомпанії «Windrose Airlines» розповів про тонкощі роботи пілота, про свої польоти та захоплення. 

Владлен, найперше запитання, як і коли ти вирішив стати пілотом? 

Точної дати, коли це сталося, напевно не існує, але можу сказати точно, що з самого раннього дитинства мене приваблювали літаки. Поки хлопці у дворі грали в футбол, а я конструював літаки, вертольоти, і навіть встановлював на іграшкові машинки штовхаючі гвинти, які дозволяли їм їхати.  Мені було цікаво явище дії аеродинамічній тяги. А дівчатка в садочку знали, що якщо їм у «кіндер-сюрпризі» попадеться літак, його потрібно подарувати Владлену. Я дивився відеокасети з авіасалонів в Ле-Бурже, МАКС, численні відео польотів з кабіни і, звичайно ж, «Каламбур — Круте Піке».

Як батьки відреагували на твоє захоплення та мрію піти в авіацію?

Мій тато авіатор, і з дитинства мені розповідав повчальні та кумедні історії з життя інженерів та пілотів. Все моє пізнання світу проходило через призму фізичних законів, інженерних підходів, притаманних авіації. Ми відвідували музеї авіації, багато дивилися авіаційних передач, обговорювали складні моменти, і першу свою виробничу практику я проходив в аеропорту. Тому батьки підтримали, а ось тітка обурювалася, що потрібно знайти більш спокійну дорогу в житті.

Де ти проходив навчання? Які етапи підготовки ти мав пройти шоб пілотувати великий пасажирський авіалайнер?

Після закінчення університету і проходження літної медичної комісії, я навчався в двох українських літних школах. Спочатку були теоретичні заняття за програмами приватного і комерційного пілота, потім курси авіаційної англійської, аварійно-рятувальна підготовка та багато інших прикладних курсів. Перша літна практика у мене була на українському літаку «K-10 Swift», потім літав на європейському AT-3, програма нічних й інструментальних польотів будувалася на дводвигунному «американці» «Beechcraft 76». Навчання на магістральний «Airbus 320» проходило в «Sofia Flight Training Сenter», а на ATR-72-600 у «Aviation Academy Austria».

Що було найскладніше у підготовці стати пілотом?

Виконати перші тренувальні польоти на маленькому літаку і перший політ (аеродромне тренування) з 6-ма заходами на посадку на порожньому A321 в міжнародному аеропорту.

Скільки часу ти літаєш у авіакомпанії? Які рейси найчастіше виконуєш та чи є улюблені маршрути?

Безумовно, всі маршрути улюблені. За три роки роботи більшу частину польотів складають чартерні рейси до курортних міст Туреччини, Єгипту, Кіпру, Чорногорії, Італії. Зараз через обмеження, пов’язаних з Covid-19, основну частку складають польоти Україною.

Які робочі  відрядження в інші країни тобі запам’ятались найбільше?

Я завжди із задоволенням літаю до Відня. Цікаво доторкнутися до історії міста, яке до того ж було в свій час столицею для деякої частини українських земель, місто великих композиторів. Але часу завжди мало і доводиться милуватися ідеальною чистотою та цікавою архітектурою маленького містечка Парндорф, в якому розташований наш тренажер ATR-72-600, а саме містечко добре відоме як одне з головних дизайнерських аутлетів Європи. 

 Який рейс був для тебе найцікавішим, а який найскладнішим і в який аеропорт?

Мені запам’ятався рейс, коли з незалежних від екіпажу причин нам довелося залишитися на 3 дні в маленькому, красивому рибальському містечку біля Бодруму, було літо й вийшла приємна незапланована коротка відпустка.

Найважчі рейси зазвичай в складних погодних умовах або у вкрай завантажені аеропорти, наприклад до Барселони.

У тебе найкращий робочий офіс у світі, скажи що робить пілот під час польоту на ешелоні?

Так, це правда, вид з мого офісу ніколи не буває однотипним і нудним. На ешелоні пілоти ведуть зв’язок з диспетчерами, моніторять роботу всіх систем літака, витримування маршруту і висоти, кожні 30 хвилин контролюється залишок палива. Обходяться хмари, уважно прослуховується і аналізується погода по трасі й в аеропорту призначення. При можливості ми просимо спрямління по маршруту, щоб наші пасажири могли дістатися до моря якомога швидше. Є обов’язкові до заповнення документи і, звичайно ж, на борту пілотів годують.

Ти снідаєш/вечеряєш на висоті 10 тисяч метрів, яку їжу зазвичай дають пілотам у польоті?

Їжа досить різноманітна, моя улюблена страва — це паста з креветками. Також до раціону входять фрукти, десерт, чай, кава, соки. Так як повітря на висоті дуже сухе, рекомендується пити достатню кількість води.

Що робиш у вільний від роботи час? Чи є захоплення крім авіації?

Захоплення дуже різнобічні. У вільний час я розробляю і створюю різні предмети інтер’єру в «Loft» стилі, реставрую ретро автівку ГАЗ-21, фотографую, оцифровую відеокасети.

Які типи літаків мрієш освоїти в пілотуванні?

Мені до вподоби літаки концерну «Airbus», їх філософія. Було б дуже цікаво освоїти «Airbus 350». Ну просто професійна МРІЯ!!!

Розмовляв: Юрій Танчин

© Даний матеріал є виключно авторським. Повна або часткова републікація тексту чи фото без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав. Думка редакції може не співпадати з точкою зору авторів