Сьогодні, 8 січня 2020 року, рівно о 6:14 год. (за іранським часом), під Тегераном був збитий «Boeing 737» рейсу PS-752 компанії “Міжнародні авіалінії України”, пише «УНН».

У результаті авіакатастрофи загинули усі, хто перебував на борту: 176 осіб, з яких 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Усі члени екіпажу та двоє пасажирів були громадянами України. Більшість пасажирів були громадянами Ірану та Канади.
Серед пасажирів було 24 неповнолітніх, з них 19 дітей до 12 років.

Одразу після падіння літака МАУ повідомили, що борт був справним також у компанії виключили помилку пілотів. Однак, іранська сторона практично три дні наполягала на тому, що причиною трагедії, ймовірно, став технічний збій, що призвів до загоряння двигуна. Протягом цього часу з’явилися знімки розвідувальних супутників, які підтвердили запуск двох ракет “земля–повітря”, також відео запуску ракет іранськими військовими.

Вже 11 січня президент Ірану Хасан Рухані визнав, що літак було випадково збито ракетами, випущеними Корпусом вартових Ісламської революції. Іран пояснив помилку людським фактором.

Що передувало трагедії

Трагічним подіям передувало загострення у відносинах між США та Іраном. За кілька годин до авіакатастрофи українського літака Федеральне управління цивільної авіації США (FAA) заборонило американським авіакомпаніям здійснювати пасажирські та вантажні перельоти в повітряному просторі над Іраном та Іраком, а також над водами Перської та Оманської заток. У FAA заявили, що загострення ситуації на Близькому Сході становить потенційну загрозу для американської цивільної авіації. Це рішення FAA оголосили невдовзі після ракетних ударів Ірану по військових базах США в Іраку.

Ситуація почала загострюватися ще наприкінці 2019 року, а саме 27 грудня Іран провів ракетну атаку на базу США поблизу іракського міста Кіркук. Після цього американські військові завдали удару по об’єктах шиїтської організації “Хезболла” в Сирії та Іраку.

У відповідь на це, прихильники організації атакували американське посольство в Багдаді, а в ніч на 3 січня 2020 року США розпочали спецоперацію з ліквідації іранського генерала Касема Сулеймані. Саме його офіційний Вашингтон звинуватив у підготовці нападу на посольство. У відповідь на вбивство Сулеймані Іран атакував військові бази США в Іраку. Саме це передувало катастрофі літака МАУ.

Розслідування

Одразу після падіння літака іранська влада направила на місце катастрофи слідчу групу. Україна також одразу заявила про намір направити експертів на місце трагедії. До 11 січня Іран наполягав на тому, що причиною трагедії стала технічна несправність літака, що призвело до загоряння двигуна, що після розповсюдженні полум’я призвело до втрати керованості борту. Версія теракту була відкинута практично одразу.

Одразу з початку розслідування виник скандал довкола бортових самописців: ЗМІ повідомили, що Іран відмовляється передавати самописці компанії «Boeing» у США. Однак офіційний Тегеран спростував цю інформацію, хоча пізніше представник іранської групи, яка займалася розслідуванням повідомив, що реєстратори пошкоджені і планів відправляти їх до іншої країни на розшифровку нема.

9 січня «Bellingcat» опублікували відеоматеріали атаки літака ракетою з прив’язкою до місцевості.

10 січня українські експерти отримали доступ до самописців та деталей літака.
У той же час спецслужби США заявили, що літак був збитий іранською системою ППО російського виробництва Тор-М1.

11 січня президент Ірану Хасан Рухані визнав, що літак було збито ракетами, випущеними іранськими військовими з Корпусу вартових Ісламської революції.

16 січня іранська сторона погодилися передати Україні тіла загиблих українців та залучити до розшифровки чорних ящиків українських фахівців. Ідентифікація тіл загиблих українців була проведена в Ірані, після чого їх 19 січня транспортували до України.

20 січня до України прибув міністр інфраструктури Ірану Мохаммад Есламі з яким були проведені переговори на найвищому державному рівні, зокрема, і про передачу бортових самописців.

25 січня МЗС Ірану повідомило, що винний у збитті літака знаходиться у в’язниці.

29 січня Канада офіційно звернулася до “Міжнародних авіаліній України” із проханням пришвидшити виплату обов’язкових фінансових компенсацій родичам жертв авіакатастрофи в Тегерані.

30 січня Україна заявила про готовність долучити експертів з Ірану, Франції та Канади до процесу розшифровки “чорних скриньок” і наполягає, щоб процес розшифровки бортових самописців відбувався в Україні. Крім того, було заявлено, що Україна не бачить належної реакції з боку Ірану в питанні розслідування трагедії.

2 лютого стало відомо, що у диспетчерській службі аеропорту Тегерана від самого початку знали, що лайнер МАУ було збито ракетою. Ця інформація містилася на оприлюднених в ЗМІ записах переговорів між диспетчером та пілотом місцевої авіакомпанії.

Після оприлюднення цих записів Іран заявив про припинення співпраці з Україною у питанні розслідування. Однак вже 4 лютого Іран заявив, що співпраця продовжуватиметься.

15 лютого на зустрічі міністра МЗС України Вадима Пристайка з його іранським колегою Мохаммадом Джавадом Заріфа представник іранської сторони запевнив, що країна не проводитиме самостійної розшифровки самописців, але й передавати їх для розшифровки іншим країнам відмовляється. Однак тоді ж з’явилася інформація, що розшифровку можуть провести у Франції.

17 лютого Україна заявила про те, що вестиме переговори з Іраном щодо виплат компенсацій родинам загиблих, а також наполягатиме на повному та всебічному розслідуванні обставин трагедії та не погодиться, якщо винним буде названо лише рядового солдата.

19 лютого Іран вчергове заявив, що скриньки не будуть передані на розшифровку до іншої країни.

29 березня Іран тимчасово призупинив розшифровку бортових самописців через пандемію коронавірусу в світі.

23 травня представники Ірану заявили, що у катастрофі винен оператор ракетної системи, який, ймовірно, не спілкувався з командним центром, порушивши правила та відкривши вогонь “без дозволу”.

3 червня знову з’явилася інформація про ймовірну передачу бортових самописців Франції.

18 червня представники Ірану заявили про готовність віддати Україні “чорні скриньки” збитого літака МАУ, якщо вона матиме необхідне обладнання. Пізніше у червні Іран офіційно запросив технічної допомоги у розшифровці самописців.
У липні Українська сторона почала наполягати на проведенні переговорів щодо компенсаційних виплат родинам загиблих.

18 липня Франція заявила, що отримала “чорні скриньки”.

23 липня Бюро з розслідування та аналізу безпеки цивільної авіації Франції завершило аналіз самописців, результати підтвердили факт зовнішнього втручання в роботу літака. Розслідування триває.
30 липня у Києві почався перший етап перемовин з Іраном щодо збитого українського “Боїнга”.

Переговори з того часу тривають.

У серпні Іранська сторона заявила, що не платитимуть компенсацію власникові літака — МАУ, адже судно не було застраховане іранськими компаніями. Водночас виплати родинам загиблих будуть здійснені.

17 серпня заступник міністра закордонних справ Євген Єнін вважає, що розслідування катастрофи літака МАУ в Ірані може тривати від 5 років, якщо до нього залучать міжнародні суди.

23 серпня Іран оприлюднив дані бортових самописців.

Бортовий самописець припинив запис польотних даних о 6:14 ранку за місцевим часом через потрапляння уламків першої ракети в літак. До вибуху літак летів у звичайних умовах.

“Чорна скринька” встигла записати всі звуки з кабіни пілотів упродовж 19 секунд після вибуху першої ракети. Перша ракета завдала серйозних ушкоджень літаку, але двигуни не вимкнулися. Екіпаж із трьох осіб намагався до останнього керувати літаком. Розмова пілотів свідчила про проблеми з електрикою, інструктор польотів дав вказівки увімкнути допоміжний блок живлення. Всі розмови пілотів свідчили, за висновками експертів, про їхнє фізичне здоров’я в момент польоту. Водночас, через те, що запис припинився через 19 секунд після потрапляння в літак першої ракети, експерти не змогли оцінити вплив другої ракети на катастрофу.

Наприкінці серпня з’явилася інформація, що в Ірані в рамках розслідування катастрофи, були допитані десятки військових.

20 жовтня був проведений другий раунд переговорів Україна-Іран.

25 листопада стало відомо, що президент Ірану включив до проекту бюджету на 2021 рік 200 млн євро з Фонду національного розвитку на компенсації за катастрофу МАУ.

На початку грудня з’явилася інформація про те, що іранська сторона має намір підготувати та передати Україні звіт про результати розслідування. Однак 7 грудня Україна заявила, що нічого не отримувала. А 9 грудня з’явилася інформація, що уряд Ірану відкликав пропозицію президента про закладення в бюджеті на 2021 рік 200 млн євро на виплати родинам загиблих в авіакатастрофі.

15 грудня свій звіт з розслідування оприлюднила Канада. Також канадська сторона заявила, що не вірить в людську помилку.

22 грудня з’явилася інформація про нібито оприлюднення Іраном остаточного звіту з розслідування. Тоді ж іранська сторона заявила, що готова виплатити родинам загиблих в катастрофі по 150 тисяч доларів.

Водночас Україна отримала проект звіту лише 31 грудня. Відтепер має два місяці на коментарі щодо звіту.