16 прикордонників зі Львівщини посмертно відзначили орденами та відзнаками

Шістнадцять військовослужбовців Державної прикордонної служби України, які загинули, захищаючи Батьківщину, посмертно удостоєні високих державних нагород. Нагороди вручили родинам полеглих захисників на Львівщині. Про це повідомив начальник Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький.

Усі 16 воїнів відзначені за мужність і героїзм, виявлені під час виконання бойових завдань.

Орденом “За мужність” ІІІ ступеня нагородили воїнів з різних районів Львівщини:

• старшого солдата Назарія Яковишина зі с. Гориславичі Яворівського району. Воїну було 35 років.
• старшого солдата Ігоря Лупія зі Львова. Захиснику назавжди 40.
• старшого солдата Романа Павленка із Борислава. Оборонцеві було 44 роки.
• старшого сержанта Андрія Галадія, уродженця Львова. Воїну назавжди 27.
• старшого солдата Петра Десятника зі с.Дроздовичі Львівського району. Оборонцеві було 47 років.
• старшого солдата Романа Шмілка, який проживав у с. Арламова Воля Яворівського району. Захиснику був 41 рік.
• старшого солдата Віктора Стрельникова, зі Львова. Воїну назавжди 41 рік.
• старшого сержанта Миколу Лєнькєєва, зі Львова. Воїну було 39 років.
• старшого солдата Олексія Жукровського зі Львова. Захиснику було 39 років.

Відзнакою президента “За оборону України” посмертно удостоїли:

• штаб-сержанта Романа Тереха зі с. Сілець Шептицького району. Воїну назавжди 39 років.
• сержанта Андрія Матиса, уродженця Винник. Захиснику було 27 років.
• молодшого сержанта Назара Стібака зі с. Майдан Львівського району. Оборонцеві назавжди 31.
• молодшого сержанта Богдана Стецьківа зі с. Купновичі Самбірського району. Воїну назавжди 25.
• старшого сержанта Мирослава Лущака, уродженця Львова, Захиснику було 38 років.
• майора Олега Гриціва зі Львова. Воїну назавжди 47.
• майстера—сержанта Андрія Логового зі Львова. Оборонцеві було 44 роки.

Звертаючись до рідних загиблих, Максим Козицький наголосив на важливості пам'яті: «Дорогі родини наших Захисників, жодні слова не зможуть замінити вам ваших рідних. Ми розуміємо, що біль втрати неможливо вгамувати. Але все, що можемо – це пам’ятати тих, хто віддав своє життя за нас, за Україну, і нести цю пам’ять у серці щодня».