У четвер, 29 травня Україна зупиниться на хвилину мовчання, щоб вшанувати пам'ять Ірини Цибух, військової медикині та журналістки, яка загинула рік тому. Про це пише ГО "Вшануй", співзасновницею якого була Ірина, яке має на меті протидіяти багатовіковій системній політиці забуття, яка століттями викорінювала українську пам'ять.

В Україні, де історію часто переписували та стирали, збереження пам'яті стає актом опору. "Ми живемо в країні, де забуття – не випадковість, а системна політика, яка тривала століттями", – йдеться у заяві організаторів акції. Зникали архіви, рівнялися з землею могили, стиралися імена. Те, що для інших є спадщиною предків, українцям доводиться виборювати з боєм.

Ірина Цибух, відома як "Чека", була однією з тих, хто не просто говорив про пам'ять, а творив її щодня на системному рівні. Вона наголошувала на тому, що ритуали – це відповідальність живих перед мертвими, а момент мовчання – це не формальність, а форма єдності, життя та вдячності. "Момент мовчання – це більше, ніж індивідуальна історія, він про загальнонаціональну єдність", – вважала Чека.

Саме тому організатори закликають усіх: 29 травня о 9:00 зупиніться і помовчіть. Віддайте шану Ірині Цибух та всім, хто поклав своє життя за Україну. "Ми не можемо повернути мертвих. Але можемо не дати вмерти пам'яті", – зазначають вони. Ця хвилина мовчання – мінімум, перший крок до більшого, дія, яка є частиною нашого щоденного вибору: пам'ятати.

"Ця ініціатива – це не тільки про Ірину, а й про тисячі українців, чиє майбутнє не здійснилося. Це про відповідальність бути нацією, яка пам'ятає, не тому що це легко, а тому що інакше – ніяк.

Пам'ять не виникає сама по собі – її створюють люди у своїх містах, громадах та районах. У співпраці з ГО "Вшануй" можна організувати персоналізовані Хвилини мовчання у вашому місті. "Вшануй" вже має локальні сторінки у багатьох містах. Щоб долучитися, шукайте їх у соціальних мережах, напишіть організаторам в Instagram, і вони скерують вас у відповідний чат для взаємодії з місцевими координаторами." - йдеться у зверненні ГО "Вшануй".

Міста де відудеться акція 29 травня о 08:50:

Київ

• перетин вулиць Хрещатик та Богдана Хмельницького

Львів

• Поле почесних поховань (Марсове)

Хмельницький

• вул. Проскурівська 4/3, ТЦ "Дитячий Світ"

Хорол

• На перехресті вул. Соборності

Харків

• перехрестя вулиць Сумської та Свободи

Вінниця

• перехрестя вулиць 600-річчя - Келецької

Полтава

• вул. Небесної сотні, 17 (біля театру ім. Гоголя)

Коростишів

• Перетин вулиць Київська та Героїв Небесної Сотні

Миргород

• Перетин вулиць Гоголя -
Незалежності (біля Сільпо)
• Вулиця Гоголя (біля зупинки
"Україна")

Рівне

• майдан Незалежності, біля пам'ятника Тарасу Шевченку

Довідково:

Ірина Цибух народилася 1 червня 1998 року в місті Львів. Навчалася у львівській середній загальноосвітній школі І—ІІІ ступенів № 91, після її закінчення вступила до Національного університету «Львівська політехніка». Працювала над проєктами для дітей: розвивала медіацентри у віддалених селах і містах України, впроваджували медіаграмотність в освітній процес. Згодом навчалася в Київській школі економіки, де мала б захищати диплом у 2022 році і здобути ступінь магістра державного управління.

Від 2015 року їздила на схід України як військова парамедикиня. У 2017 році долучилася до Суспільного мовлення, де була менеджеркою реформи і реалізовувала освітні проєкти у віддалених селах Донеччини й Луганщини. Працювала з філіями, готувала міжрегіональні спецефіри, втілювала грантові проєкти та знімала документальні фільми, була медіатренеркою.

Разом із колегами з Суспільного Ірина перемогла в конкурсі професійної журналістики «Честь професії» у 2021 році в категорії «Найкраща публіцистика в локальному медіа» та стала фіналісткою в номінації «Найкращий репортаж» 2018 року.

На момент початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року перебувала на сході України: 22 та 23 лютого в Покровську та Краматорську Цибух презентувала свій документальний фільм «Відстань» про дітей із віддалених сіл Донеччини й Луганщини, яким бракує інклюзії. 24 лютого презентація мала відбутися в Сіверськодонецьку, а наступного дня — в Києві. Найближчим часом повернулася на Київщину і долучилася до добровольчого медичного батальйону «Госпітальєри», де зайняла позицію старшої 5-го екіпажу.

Врятувала чимало бійців, ризикуючи життям під час евакуацій. Регулярно з'являлася в медіа, надавала інформацію журналістам про роботу парамедиків та медиків у зоні бойових дій, інформувала про можливості навчання й підготовки добровольців для надання домедичної допомоги.

Під час повномасштабного вторгнення Цибух опублікувала низку випусків подкасту «Щоденник подкаст Чеки» спільно з медіа «Свідомі».

У березні 2024 Ірина Цибух стала лавреаткою премії «Української правди» «УП-100. Сила жінок».

29 травня 2024 року загинула під час ротації на Харківському напрямку. 2 червня 2024 року з Іриною прощалися у Михайлівському Золотоверхому соборі та на Майдані Незалежності. 3 червня 2024 року Ірину поховали на Марсовому полі у Львові.

Нагороди

Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (26 лютого 2025, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові.

Орден «За заслуги» III ступеня (16 листопада 2023) — за вагомий особистий внесок у розвиток телебачення, радіомовлення і зв'язку в Україні, мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність Українському народові і Військовій присязі, багаторічну сумлінну працю.

Орден «За мужність» ІІІ ступеня (28 червня 2024, посмертно) — за значні заслуги у зміцненні української державності, мужність і самовідданість, виявлені у захисті суверенітету та територіальної цілісності України, вагомий особистий внесок у розвиток різних сфер суспільного життя, сумлінне виконання професійного обов'язку