З 14 вересня на засіданні сесії депутати Червоноградської міської ради вирішили утворити спеціальну робочу групу для проведення консультацій з громадськістю щодо перейменування міста, які тривають з 2 жовтня впродовж 30 календарних днів. Під час дебатів уже спалахували скандали навколо назви «Червоноград». Так одна з жительок під час громадського обговорення щодо перейменування міста Червоноград на Львівщині одна з жінок заявила, що СРСР досі існує.

Натомість громадська активістка Анастасія Безпалько запропонувала перейменувати місто Червоноград на Шептицький (аналогічно до Хмельницького чи Кропивницького).

Наразі на сайті Червоноградської міської ради мешканці пропонують також такі назви: 

• Новий Двір,
• Довгобудськ,
• Торонто,
• Кристинопіль,
• Христинопіль тощо.

Однак все ж таки чимала кількість жителів виступили проти перейменування.

Переважна більшість присутніх у залі поки що висловилися за те, аби не змінювати назву міста. Також чимало пропозицій лунало, аби відкласти розгляд цього питання, адже “воно не на часі”. І лише троє учасників зустрічі запропонували змінити назву міста на такі: Кристинопіль, Клюсів та Сагайдачний.

Про перейменування Червонограда на Шептицький

“Я чую багато коментарів про те, що під час громадських слухань у залі не було молоді. Це правда, нас було мало. Але ми таки були. Щоправда виступати на цих слуханнях бажання відпало вже після перших 5 хвилин і ті, хто були в залі, мене зрозуміють. Зрозуміють і ті, хто читав новини. Тим не менш, я маю що сказати.

Перше, що роблять окупанти, коли приходять на нові території – міняють назви міст, зносять українські пам’ятні таблички, монументи, повертають старі назви вулиць. Війна має багато вимірів і один з них – символічний. Я погоджуюсь з тим, що максимум зусиль зараз мають йти на допомогу і підтримку армії, але я не погоджуюсь, що зараз “не на часі” боротись проти радянської спадщини. Ми вже побачили, що за нею слідує “рускій мір”.

Як на мене, назва Червоноград явно має в собі радянський слід – коли у 1951 році наше місто ввійшло в склад СРСР червоний колір мав явно одну асоціацію – комуністину, тому не варто розказувати, що сьогодні червоному можна надати нових сенсів і прикриватись червоною калиною і червоно-чорним прапором.

Сталінград, Калінінград, Ленінград, Павлоград, Кіровоград, Єлизаветград – гарна компанія для Червонограда, правда? Точно ж нічого радянського)) Так, слово «град» було у старословʼянській мові, але вона стала колискою слов’янських мов, а тобто не тільки української, але й російської, тому й тут посилатись на питому українськість не варто.

Кристинопіль – назва в честь Кристини, дружини Потоцького, чий рід в історії записаний як той, який до українців зокрема ставився не надто добре і закатував багато наших предків. Погоджуюсь з тим, що міняти радянську назву на польську сенсу нема.

Назву потрібно обрати нам, її мешканцям, в іншому випадку її проголосує Верховна Рада без нашої участі і згоди. Так прописані нормативні документи. Тому давайте думати над цим разом.

Я пропоную новий варіант – ШЕПТИЦЬКИЙ (аналогічно до Хмельницького чи Кропивницького). Вчора внесла цю пропозицію на портал електронної демоератії.

Чому така назва і яке відношення має Шептицький до міста?

Митрополит Андрей Шептицький є видатним українським діячем, меценатом, представником українського шляхетного роду Шептицьких, предстоятелем УГКЦ. 3 роки провів у російському засланні, після повернення став одним з співзасновників ЗУНР. У 1920х роках всіляко підтримував боротьбу українці за незалежність, за що на 3 місяці був увʼязненим польською владою. Був підприємцем, інвестором, мав бізнес у сферах нерухомості, харчування, кілька заводів та фабрик, а також добував нафту у Східниці та Бориславі. Кошти вкладав у стипендії українським студентам, яким давав можливість навчатись закордоном, підтримував сиріт, митців, малих підприємців (зокрема і жіноче підприємництво), молодіжні організації та ініціативи, зокрема й Пласт. Побудував шпиталь, був співзасновником першого українського банку “Дністер” та першої української фабрики солодощів, яка була попередницею сьогоднішнього “Світоча”. Мав унікальне довгострокове мислення – на століття. Був шанованою, відомою людиною у міжнародному колі. Сьогодні його принципи ведення бінесу вивчають у передових бізнес-школах.

Це направду видатна постать в нашій історії.

У 1892 році він склав вічні обіти у Кристинопільському монастирі (належав до отців василіан), а також викладав тут філософію, тому наше місто у його житті точно відіграло важливу роль. Зараз на території монастиря є його памʼятник. У Волсвині заснував Чин студитів, а також особисто профінансував будівництво дзвіниці.

Мені здається, що це найкращий варіант назви – вона українська, наповнена сенсом і популяризує видатну українську постать, чий внесок в незалежність України і розвиток українців неможливо переоцінити. В коментарях залишаю посилання на матеріали про Андрея Шептицького для тих, хто зацікавлений дізнатись більше.

Дискусія про перейменування не буде легкою. Вона такою й не має бути. Але нехай вона буде культурною. Хтось може підтримувати цю ідею, хтось ні, лише прошу, щоб це було культурно.

Памʼятайте, що це рішення на роки, ймовірно на століття, тому давайте приймемо правильне рішення разом. Дякую!”.

Читайте також: раніше Нацкомісія відмовлялася перейменовувати два населені пункти Львівщини.

Додамо, що У Червонограді на Львівщині відбулося громадське обговорення щодо перейменування міста, де більшість присутніх виступили проти такої ініціативи