Священника УПЦ Московського патріархату Миколу Зеленюка визнали невинним у порушенні правил карантину, а також скасували штраф на суму 34 тис грн.

Про це повідомляє «Главком», з посиланням на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 13 серпня.

Апеляційну скаргу подав адвокат церковнослужителя, який не погодився з постановою Івано-Франківського міського суду від 21 травня, який визнав винним батюшку за ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення і призначив штраф на суму 34 тис грн. Суд першої інстанції дійшов висновків, що священник, 21 квітня, провів масові релігійні заходи у храмі на вул. Чорновола, 6Б, в Івано-Франківську без забезпечення прихожан  засобами індивідуального захисту та недотримання санітарних та протиепідемічних заходів. Це підпадає під порушення дії постанови Кабінету міністрів України № 255 від 2 квітня 2020 року.

Разом з тим, в апеляційній інстанції захисник батюшки заявив про порушення права його клієнта на справедливий суд, оскільки розгляд справи у суді першої інстанції відбувся без його участі. При цьому в матеріалах справи є телефонограма від 15 травня 2020 року, якою була здійснена єдина спроба виклику священника до суду.

Крім цього, адвокат наголосив, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що Микола Зеленюк є посадовою особою, тобто керівником чи власником та несе адміністративну відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм.

Також при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, вважає адвокат, було порушено вимоги ст. 255 КУпАП та не зібрано достатніх доказів, зокрема, пояснення свідків, які були учасниками богослужіння, інших свідків, які були учасниками богослужіння. Додав, що письмові пояснення свідків, які є в матеріалах справи, ними не надавалися та не підписувалися, складені та записані власноручно працівниками поліції. Це ж стосується церковнослужителя, який тричі відмовлявся надати працівникові поліції пояснення та підписувати протокол про адмінправопорушення.

Ще захист батюшки зазначив, що право громадянина на свободу світогляду та віросповідання може бути обмежене виключно законами України. Станом на 21 квітня 2020 року, був відсутній закон України, який би обмежував право громадян безперешкодно відправляти колективно ритуальні обряди та вести релігійну діяльність.

Апеляційний суд дослідив усі аргументи і став на бік священника. На думку апеляції, Івано-Франківський міський суд розглянув справу в першому засіданні без належного повідомлення священика про розгляд справи, чим порушив вимоги ст. 268 КУпАП та право особи на захист, яка притягається до адміністративної відповідальності. Також будь-яку повістку про виклик до суду батюшка не отримував.

«Таким чином, суд першої інстанції порушив конституційне право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на участь у судовому розгляді, не забезпечив у можливості надати докази та навести доводи, через що порушив вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», — сказано у постанові апеляційного суду.

Апеляція також з’ясувала, що ані церковнослужитель, ані свідки не ставили особисті підписи під письмовими поясненнями. А тому такі докази не можна вважати допустимими.

Крім цього, апеляційний суд зазначив, що в матеріалах справи відсутні дані, які підтверджують, що Микола Зеленюк дійсно є священником УПЦ Московського патріархату та має повноваження, які свідчать про те, що він може вважатися посадовою особою, а також те, що саме на нього покладалась організація релігійного обряду 21 квітня.

«Апеляційний суд вважає, що зібрані у справі докази не дають підстав для висновку про наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП та вчинення ним порушення вимог постанови Кабміну від 2 квітня 2020 року № 255», — сказано в постанові.

Нагадаємо, що за порушення карантину ст. 44-3 Кодексу про адміністративні правопорушення («Порушення правил щодо карантину людей») передбачається штраф від 17 тис грн до 34 тис грн для громадян і 34–170 тис грн  для посадових осіб.