Маринченко з 2007 року служив в якості снайпера в київській роті «Беркута», а потім у столичній поліції. У лютому 2015 року він був затриманий і заарештований за підозрою в причетності до розстрілу 48 активістів Майдану на вул. Інститутській.

У грудні 2019 року Маринченко, а також ще 4 обвинувачених беркутівців (Сергій Тамтура, Олег Янішевський, Павло Аброськін і Сергій Зінченко) були звільнені з-під варти для участі в обміні полоненими між Україною і РФ.

Обвинувачені були під конвоєм спецназу СБУ «Альфа», доставлені до пункту пропуску «Майорськ» на лінії розмежування в Донецькій області і передані представникам «Л/ДНР».

«З 29.12.2019 по 08.02.2020 Маринченко перебував на тимчасово неконтрольованій території України — »ЛНР« під контролем місцевої адміністрації. Документи у позивача були вилучені, фактично він перебував на карантині в умовах обмеженого пересування. На початку лютого 2020 року Маринченку повернуто документи, спільними зусиллями знято обмеження на пересування, організовано його повернення на підконтрольну Україні територію», — сказано в матеріалах суду.

Повернувшись до Києва, екс-беркутівець звернувся до київського главку поліції з проханням відновити його на посаді. Там йому повідомили, що через неявку на службу проти нього було почато службове розслідування, а потім видано наказ про звільнення.

ОАСК вирішив, що Маринченко був звільнений незаконно і постановив відновити його на службі. Йому також зобов’язані виплатити близько 20 тисяч гривень судових витрат.

На думку суду, Маринченко «фактично став заручником міждержавних політичних домовленостей і учасником спецоперації зі звільнення українських полонених».

[caption id=«attachment_296343» align=«alignnone» width=«660»] Фото: Олександр Маринченко з відкритих джерел[/caption]