По 7–9 годин очікують громадяни України перед польським пунктом пропуску «Медика». Це єдиний піший перехід на українсько-польському кордоні. Українці другий тиждень поспіль масово їдуть на роботу в Польщу. Про це пише «Радіо Свобода».

Майже вся нейтральна зона, або ж, як ще кажуть, сервісна, а це між українським і польським пунктами пропуску, заповнена громадянами України. На оголошення з проханням дотримуватись соціальної дистанції втомлені люди не зважають, багато хто нехтує й маскою.

Хтось сидить на власній валізі або на траві, тому що ніяких лавок немає, а більшість стоїть.

"– Я вже стою у черзі близько 7 годин. А ще до приміщення пункту пропуску мені 1 або 2 години чекати. Трохи стояв, трохи сидів. Їду у Кельце на сезонну роботу в полі. У мене все написано у запрошенні, де я буду працювати. Я був у Польщі на роботі до карантину. Але перший раз так довго чекаю.

– Я вже десь 4 години у черзі, а ще мені певно 3 години чи більше. Це не нормально, але немає іншого виходу. Їду на навчання. Перед карантином їхав додому і теж стояв із польського боку, десь понад 3 години чекав на автобус. У Польщі замовив уже місце у перевізника у Кельці. Це 200 злотих (близько 1400 гривень — ред.).

– Туалети тут потрібні і лавочки, бо стоїмо отак на ногах. Дуже важко, — жаліються люди.

[caption id=«attachment_198890» align=«alignnone» width=«1023»] Фото: Радіо Свобода[/caption]

У Державній прикордонній службі черги у нейтральній зоні пояснюють тим, що у зв’язку з карантином польська сторона запровадила обмежувальні заходи і довше часу оформлюють документи.

«За останні дні стає більше людей, які їдуть у Польщу. З українського боку черги немає, тому що обмежень щодо виходу з території України немає. З польської сторони є певні обмеження у зв’язку з карантином, бо вносять дані щодо місця перебування громадянина України у Польщі, проходження обсервації, здійснюються санітарні заходи, що займає певний час. Тому людям доводиться очікувати перед польським пунктом пропуску», — говорить Маргарита Вершиніна, речниця Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України.

Українців із різних регіонів України до пішого пункту пропуску у Шегині привозять нелегальні перевізники. Люди їдуть сюди цілодобово великими автобусами, бусами, легковими автівками. Стоять по 7–9, а то й по 12 годин, під дощем і сонцем. Заховатись — ніде. Сісти — ніде. За добу піший перехід перетинає від 2500 до 3000 громадян.

Виконавча директорка громадської організації «Європа без бар’єрів» Ірина Сушко у коментарі виданню зауважила, що місцева влада мала б звернути увагу на цю ситуацію, і зробити лавки у нейтральній зоні між пунктами пропуску було б слушно.

«Є чіткий розподіл між службами, які працюють кордоні. Всі питання щодо облаштування має розподіляти митна служба і, відповідно, місцеві органи влади. Вочевидь, що можна було би зараз, скооперувавшись із місцевими органами влади, службами, які працюють на кордоні, знайти тимчасове вирішення цього питання. У цій ситуації всі, хто залучений до менеджменту кордону, мають взаємодіяти. Нейтральна зона — це та частина, яка потребує залучення всіх органів влади. У цьому випадку важливий запит громадян, їхні письмові звернення. Пост у «Facebook» нічого не дасть.

Однак, стратегічне вирішення цієї проблеми — це розбудова інфраструктури українсько-польського кордону, який найбільш завантажений, і є потреба у піших пунктах пропуску.

Бо єдиний піший пункт пропуску «Шегині–Медика» не відповідає потребам і уявленням про функціонування сучасного кордону, враховуючи інтенсивність і трудову міграцію», — наголошує Ірина Сушко.