Міський голова Андрій Садовий неодноразово заявляв, що, поряд з допомогою ЗСУ, медицина — саме та галузь, на яку потрібно витрачати більше. Цього року саме на охорону здоров’я із загального фонду міського бюджету скерували понад 851 млн грн, та ще понад 220 млн — з бюджету розвитку. Та чи означає це, що у міських лікарнях тепер можна отримувати якісні послуги і не платити за них лікарям з власної кишені? Про це йдеться у матеріалі LVIV.MEDIA.

В Україні вже чотири роки діє програма медичних гарантій, за якою пацієнти мають безплатно отримувати ліки і медичні послуги. Однак, з людей, які потрапляють до львівських лікарень, продовжують виманювати гроші, користуючись їхнім вразливим становищем. При цьому скаржитись на лікарів готові лічені одиниці, а дієвого механізму покарання медичних закладів в Україні досі нема.

Журналісти LVIV.MEDIA особисто зіткнулися із неправомірними платежами за послуги у лікарнях Святого Пантелеймона та Святого Миколая, які належать до Першого медичного об’єднання міста Львова. Родичам журналістів довелося купувати від шприців до знеболювального та сплачувати благодійні внески за проведені операції та процедури. Готуючи цей матеріал, журналісти натрапили і на інших львів’ян, які також оплачували ліки та обстеження на КТ, УЗД та МРТ.

До слова, цей медзакалад з 2021 року очолює Олег Самчук, До цього він працював головним лікарем  Ковельського міськрайонного ТМО. До Львова його особисто запросив мер Львова Андрій Садовий. «Моє перше враження від зустрічі із Самчуком, я побачив людину, яка має політ, він летить. Він йде, і за ним все робиться. І запросив, його до Львова», — розповідав Андрій Садовий в інтерв’ю 24 каналу.

У LVIV.MEDIA припускають, що така ситуація притаманна й іншим медичним закладам, але розповідаємо про неї на прикладі Першого ТМО, оскільки саме там зіткнулись з такою практикою.

Чи можете купити ліки?

Це питання можна сприйняти по-іншому: «Чи хочете ви, аби ваша близька людина мала краще лікування, бо ми не дамо цих медикаментів?»  Це питання, я, Ірина Папірник, журналістка LVIV.MEDIA, чула  щодень, доглядаючи свого чоловіка, який потрапив до лікарні Святого Пантелеймона Першого ТМО Львова.

Наприкінці липня  2024 року його швидкою привезли у приймальне відділення медзакладу із нестерпним болем у спині. Він не міг піднятися і поворухнутися більш як дві доби. Після обстежень у приймальному відділені (ці обстеження  теж викликали питання, але про них вже у наступній історії,  про якість та рівень надання медичних послуг) чоловіка госпіталізували у відділення малоінвазивної нейрохірургії і неврології. З безплатних препаратів ми отримали лише розчини для крапельниць, решту довелось купувати. До прикладу, шприци, лідокаїн, дипроспан, бупівак, стерильне накриття для проведення маніпуляцій в операційній, голки. Хоча всі ці медикаменти є у Національному переліку основних лікарських засобів, і пацієнти мають отримувати їх безплатно. Звісно, були й такі ліки, які не входять у гарантований державою перелік, і пацієнт має їх купити самостійно. У нашому випадку такі теж були. Прохання закупити ці препарати медики відділення озвучували усно, або давали на папірцях, чи просто скидали повідомленням  в месенджер - жодних рецептів чи підписів. Причину, чому ми купуємо ці ліки, ніхто не озвучував, а при прямому запитанні працівники лікарні уникали відповіді і акцентували на нашій фінансовій спроможності. 

Перелік препаратів до операції

Інша історія, яка трапилася у цьому ж ТМО, це випадок моєї колеги Христини Ш. Її маленька донька у липні 2024 року потребувала хірургічного втручання, за порадою і скеруванням від сімейної лікарки вона звернулася у хірургічне відділення дитячої лікарні Святого Миколая  Першого ТМО Львова. «Перед операцією ми нічого не купували, а от після неї підійшла  лікарка і сказала дати кошти. Я мала два платежі: перший на розвиток відділення, а  другий — як благодійну пожертву за використані ліки та матеріали під час операції та лікування. Мені сказали, що це добровільно, але треба дати від 200 гривень по обидвох пунктах. Кошти — 1000 гривень — я дала готівкою старшій медсестрі, і вона навіть записала в якийсь зошит», —  розповідає Христина. Але скарг жінка не подавала, досі консультується у цієї лікарки і боїться поганого ставлення. І Христина не поодинока у цих страхах.

Виконавча директорка БФ «Пацієнти України» Інна Іваненко розповідає, що ті, хто звертається до їхньої організації, мають десятки страхів: «Вони бояться, що їх «залікують» лікарі за їхню позицію, або бояться, що їм відмовлять взагалі у лікуванні, є і радянський пережиток, що безплатне хорошим не буває. Мовляв, краще заплатити, й до мене точно буде краще ставлення і краще лікування, ніж в інших. Але все це зараз працює не так, ми живемо в інший час, ми маємо зрозуміти, що всі ці кошти ви вже заплатили – це ваші податки». На гарячу лінію БФ «Пацієнти України» за рік звернулися майже 4 тисячі українців, які скаржилися, що оплачували і послуги і медикаменти у закладах, де проходили лікування. 

«68% цих скаржників, взагалі не розуміють своїх прав, не знають, які медичні послуги їм гарантовані безкоштовно. Це величезна проблема і ми як організація це вже озвучували міністру охорони здоров’я Віктору Ляшку. Про те, що ці послуги безкоштовні, перш за все, має повідомляти лікар, адже саме він орієнтується у цьому», – зазначає Інна Іваненко. 

Звісно, що у тих історіях, які нам відомі, лікарі цього не повідомляли. Ми не можемо з певністю стверджувати, чи це випадковість, чи алгоритм дій, продиктований адміністраціями лікарень. Керівництво лікарні стверджує, що у них завжди консультують пацієнта, що є платним, а що безкоштовним. На цьому наголосив в коментарі LVIV.MEDIA генеральний директор Першого ТМО Львова Олег Самчук: «Наказом лікарні передбачено, що кожен лікар має ознайомлювати пацієнта з переліком безоплатних медичних гарантій, які покриваються державою — від ліків до послуг. Окрім того, у нас є ще свої програми, аби пацієнти отримували ліки та послуги безкоштовно, які не передбачені програмою медичних гарантій, і ми це робимо для пацієнта безкоштовно або зменшуємо йому фінансове навантаження. Дуже багато розхідних матеріалів ми привозимо  з цілого світу, як гуманітарну допомогу від наших друзів та партнерів, тому у нас усього достатньо». Однак, пацієнти лікарень Першого ТМО, з якими ми спілкувалися запевняють, що ніхто їх із цього приводу не консультував, навпаки, їм озвучували вартість послуги. Про це йдеться у третій історії.

Безкоштовне МРТ та КТ  — не безкоштовне

Павлові 38 років і він теж проходив стаціонарне лікування у відділенні малоінвазивної нейрохірургії і неврології. Чоловік попросив не розголошувати свого прізвища, оскільки досі, час від часу, звертається по лікування у цей медзаклад. Його рік тому екстрено привезла до приймального відділення швидка допомога із підозрою на інсульт.

«Лікарі мене оглянули та, аби підтвердити чи спростувати діагноз, мене скерували на КТ. Я особисто гроші за це не платив, але їх платила моя дружина. Сума була десь приблизно 600-700 грн, ми їх оплатили  в касі. Діагностику проводили в лікарні, ми нікуди не їздили за межі закладу. Інсульт не підтвердили, мене госпіталізували і я тиждень лежав з диким головним болем. Мій стан не покращувався, тож нам лікар запропонувала зробити МРТ голови, шиї і спини, озвучила суму, і ми відмовилися. Бо вийшла велика сума, щось в районі 4 тисяч гривень», – розповідає Павло. Чоловік зізнається, що не знав, що обстеження мали бути безплатними, адже більшість інструментальних обстежень покриваються Програмою медичних гарантій (ПМГ). Зокрема пацієнтам не треба платити за рентген, МРТ (магнітно-резонансну томографію) та КТ (комп’ютерну томографію) у таких випадках: за скеруванням лікаря, якщо під  час стаціонарного лікування лікар вважає таке обстеження потрібним і в екстрених випадках, коли пацієнта привозить швидка.

Дружина Павла Мар’яна, розповіла нам ще одну історію, яка сталася із її родичкою, за 2 місяці до госпіталізації чоловіка: «Тітці стало дуже погано, ми  викликали швидку, яка завезла її у приймальне відділення лікарні Святого Пантейлемона. Там їй зробили КТ, інсульт не підтвердився, але тітку госпіталізували. Поки її оформляли, лікарка сказала оплатити КТ в касі, теж орієнтовно 600-700 грн. Ми  оплатили, принесли чек, а пані, яка нас оформляла спитала, навіщо ми це оплачували, якщо тітку привезла швидка і все це є безкоштовним. Звісно, ми пішли з'ясовувати, у лікарки як повернути кошти,  на що вона нам  відповіла: “Ну у вас же ж інсульт не підтвердився, от якби підтвердився то платити було б не потрібно!»

Зараз Павло себе почуває значно краще, але скаржитися  не збирається, бо не бачить у цьому сенсу: «Так скаржаться ж люди, ну повертає їм лікарня гроші, але ситуація ж не змінюється. Сьогодні вони повернуть мені 700 гривень, а завтра зароблять 100 тисяч на інших. Тут треба аби держава за кожен такий випадок справді штрафувала заклад. Тоді буде сенс, а так я не бачу сенсу боротися зі схематозом самому».

До слова, у лікарнях Першого ТМО Львова є кілька власних МРТ та КТ. Частину техніки об'єднання мало на своєму балансі до повномасштабного вторгнення, іншу закупили за кошти інвесторів вже після, або ж ця техніка була подарована, наприклад, німецькою організацією GIZ та  прем’єр-міністром Польщі Матеушем Моравецьким. Про кожен коштовний подарунок у ТМО ретельно звітують на сторінках у соціальних мереж і саме там можна знайти багато коментарів  львів’ян, які скаржаться, що платять і за ліки, і за обстеження. 

Як мають працювати медичні гарантії?

Програма медичних гарантій в Україні має допомогти  покращити стан здоров'я населення, захистити пацієнтів від катастрофічних витрат на лікування. За цією програмою пацієнти отримують безкоштовно медичні послуги, а витрати медзакладу, в яких проходить лікування пацієнт, покриває Національна служба здоров’я (НСЗУ). Звісно все це працює, якщо цей медзаклад має контракт з НСЗУ, а таких закладів в Україні станом на 1 квітня 2024 року було майже 3500. У 2024 році в Програмі медичних гарантій враховано 44 пакети послуг. У кожному з них вказано, що безкоштовно може отримати пацієнт, ознайомитися з пакетами можна на сайті НСЗУ.

Перше ТМО Львова законтрактоване із НСЗУ. Наприклад, у 2024 році воно уклало договір із НСЗУ на загальну суму 2,35 млрд гривень – це сума, яку вони можуть отримати цього року на 36 груп послуг, за якими у них є договір.  Наприклад на хірургічні операції дорослим та дітям передбачено 1,1 млрд гривень, які може отримати заклад. Станом на 31 серпня 2024 р., НСЗУ оплатило лікарні 714 млн 196 тис. грн. На стаціонарну допомогу дорослим та дітям без проведення операцій передбачено 585 млн 23 тис. гривень, з яких НСЗУ заплатило 366 млн 688 тис. грн. Тобто, лікарня не вичерпали гарантовані державою кошти, нестачі грошей для закупівлі ліків у медзакладу немає. Всі ці дані є у відкритому доступі на дашбордах НСЗУ.

Загальна сума законтрактованих коштів

Сума законтрактованих коштів на хірургічні операції

Перевірити, чи заклад надає безкоштовні послуги, теж  просто, достатньо на дашбордах НСЗУ ввести назву потрібної послуги та назву обраного закладу і подивитися чи укладений між ними договір. Все це є у вільному доступі у розділі E-дані.

Звісно, коли твої близькі чи родичі потрапляють в лікарню, то часу з’ясовувати, які договори вона уклала з НСЗУ апріорі нема. Та й не мало б бути потреби, якби усі ланки медичної сфери діяли в межах закону.

Та скаржитися на зловживання медиків ніколи не пізно. Зробити це можна декількома способами:

• зателефонувати на гарячу лінію НСЗУ за номером 16-77;
• надіслати лист на електронну пошту info@nszu.gov.ua
• оформити скаргу паперовим листом і надіслати за адресою: проспект Степана Бандери, 19, м. Київ, 04073. 

Скаржитися можна і на гарячу лінію лікарні або ж особисто адміністрації лікарні. У Першому ТМО Львова цьогоріч зареєстровано 9 таких звернень за поточний рік. «За результатами цих звернень з'ясувалося, що порушень зі сторони закладу не було! Чому ці скарги виникали? На жаль, пацієнти не володіють повною інформацією про умови отримання безоплатних медичних послуг, передбачених програмою НСЗУ і вони могли бути переконані, що звернувшися в лікарню, отримають все повністю безкоштовно. І коли людям було погано вони погоджувалися все оплачувати, але після пояснення, що та чи інша послуга є не безкоштовною, а платною, могли просто піти і поскаржитися», — зазначив генеральний директор Першого ТМО Олег Самчук. Водночас, пан Самчук заперечує, що його лікарі роздають пацієнтам списки для купівлі медикаментів, які є в переліку програми медичних гарантій. Він також заперечує, що це є ініціатива адмінстрації: «Я не знаю, про такі випадки! Але я точно знаю, що пацієнтам роздаються всі ліки, які у нас є на складах лікарні, а там є велика кількість цих ліків. Це медикаменти та розхідні матеріали закуплені за кошти НСЗУ та благодійників. Знеболювального, ліків і перевязки нам не бракує!»

Як ми зазначали раніше, у коментарі LVIV.MEDIA Олег Самчук спершу ствердив, що медики його закладу розповідають пацієнтам про безоплатні ліки, а потім пояснив наявність скарг тим, що пацієнти не володіють такою інформацією.

У Національній службі здоров’я України нам розповіли, що з початку року до них надійшли 495 скарг про вимогу оплати безоплатних послуг, витратних матеріалів та лікарських засобів передбачених ПМГ.  Це число стосується усіх регіонів України. Схожі скарги є і на Перше ТМО  Львова. Станом на 19 серпня 2024 було зареєстровано 6, у 2023 – 10, а у 2022 лише 1.

У НСЗУ стверджують, що реагують на всі скарги про незаконне вимагання коштів за послуги, які гарантовані пацієнту як безоплатні. Якщо такі факти вдається довести, то заклад змушують повернути кошти пацієнту. Що ж до покарання самого закладу, до дієвого способу в Україні досі  нема: «Кожен випадок порушення умов договору через вимагання коштів, ми надсилаємо закладу повідомлення про порушення умов договору. Це офіційний документ, який виступає як жовта карта для закладу охорони здоров’я. Зараз розробляють механізм, який буде визначати, скільки цих скарг потрібно аби розірвати договір або заклад, наприклад, втратить можливість контрактуватися на середньострокові договори за якимись пакетами», – розповів LVIV.MEDIA  начальник відділу роботи зі скаргами пацієнтів НСЗУ Тарас Стеценко.

У НСЗУ розуміють, що кількість порушень, є значно більшою, аніж офіційних. Також тут знають і про «схеми» подвійних оплат, зазначає Тарас Стеценко: «Перший варіант - це готівкова оплата в руки лікаря, другий - це оплата на благодійні рахунки, з подачі будь-якого медпрацівника, і третій варіант - це оплата за розхідні матеріали. У першому випадку зрозуміло, хто несе відповідальність – лікар, це його особиста корупційна дія як працівника, другий варіант є найскладніший з юридичного погляду. Якщо, звісно, людина не має аудіо або відео запису, неможливо довести, що вас змусили переказати кошти на якийсь благодійний рахунок. Лікарні це знають і цим користуються. Третій варіант — тут теж відповідальність на медпрацівниках, але без скарг ми допомогти не можемо».

Мер Андрій Садовий та генеральний директор Першого ТМО Львова Олег Самчук

Куди йдуть гроші?

Усі кошти, які надає НСЗУ медзакладам, мають два цільові призначення: зарплата працівників та закупівля медикаментів. Якщо у закладах відбувається «подвійна оплата», тобто за вас заплатила держава і ви заплатили ще раз за себе, то куди зникають кошти, які не використали на вас? На ці питання можуть дати відповідь кілька державних структур починаючи від НСЗУ до прокуратури. Ми ж можемо лише констатувати факт, що перше ТМО Львова стрімко розвивається і розростається. Вони будують, роблять ремонти і активно закуповують обладнання. В електронній системі публічних закупівель Prozorro можна знайти десятки укладених угод, за якими Перше ТМО замовляє обладнання та ремонти своїх приміщень. Ось п’ятірка найбільших закупівель цього року:

1. Медичний лінійний прискорювач з комплексом обладнання за майже  92  млн грн.
2. Робоче місце хірурга в роботизованій хірургічній системі за понад 84 млн грн.
3. Роботизований маніпулятор для хірургічних інструментів за 81 млн грн.
4. Реконструкція будівель під Центр ментального здоров'я на вул. Замарстинівській за майже 56 млн грню
5. Капітальний ремонт будівель на вул. Пилипа Орлика за понад 53,5 млн грн.

Лише за цими п’ятьма угодами Перше ТМО Львова витратило цьогоріч понад 366 мільйонів гривень. Ми не піддаємо сумніву потребу інвестувати в розвиток медицини Львова. Однак, якщо ці інвестиції відбуваються коштом пацієнтів, то моральність такої політики точно викликає питання. Адже вразливість людей, що потрапили в лікарню, неготовність захищати свої права та відсутність дієвого механізму державного контролю можуть бути лише поясненням, але аж ніяк не виправданням зловживань з боку медиків та їх керівників, а також — бездіяльності міської влади, яка відповідає за те, що відбувається у підпорядкованих їй медичних закладах.