Більше можливостей і більше свободи студентам: в МОН розповіли, які ще зміни будуть після ухвалення закону

Верховна Рада ухвалила у другому читанні та в цілому євроінтеграційний законопроєкт №10177 про вдосконалення освітнього процесу у вищій освіті.

Міністр освіти і науки Оксен Лісовий зазначає, що цей закон є складовою комплексної трансформації системи вищої освіти заради підвищення якості навчання в університетах. 

 «Ключова ідея цього закону - створити більше можливостей і дати більше свободи студентам. Наприклад, самостійно регулювати темп і тривалість навчання, а також, за потреби, змінювати спеціальність після року чи півтора навчання, завдяки запровадженню міждисциплінарних освітніх програм на бакалаврському рівні», - наголосив він.

За його словами, якщо на момент вступу людина ще не визначилася зі спеціальністю, на якій хоче навчатися, вона зможе спершу вступити на міждисциплінарну освітню програму в межах однієї або декількох галузей знань, а вже після першого курсу ухвалити остаточне рішення щодо спеціальності або й надалі здобувати міждисциплінарну освіту. 

Міністр зазначає, що також закон дає можливість студентам-контрактникам самостійно визначати тривалість навчання в університеті.

«Хтось зможе завершити 4-річну бакалаврську програму за три роки або навпаки – поєднати навчання з роботою і завершити необхідні 240 кредитів ЄКТС (одиниця вимірювання навчального навантаження студента, необхідного для здобуття визначених результатів навчання, яка становить 30 академічних годин повного навчального навантаження студента) за 6-8 років». – наголосив Лісовий. 

Мініст зазначає, що закон посилює автономію університетів, оскільки вони зможуть самостійно визначати інструменти для досягнення встановлених стандартом компетентностей з нерегульованих спеціальностей. За його словами, стандарти вищої освіти оновлюватимуться впродовж наступних місяців. В цих стандартах з’явиться більше вибірковості, що зрештою збільшить конкуренцію в університетах – кращі викладачі з інноваційними курсами отримають більше можливостей, а студенти — вищу якість.

«Для регульованих, таких як право, медицина чи правоохоронна діяльність, будуть детально визначені вимоги до компетентностей та результатів навчання. Адже для цих спеціальностей передбачені державні кваліфікаційні іспити», - зазначає Лісовий.

При цьому підкреслив, що ухвалений закон наближає Україну до європейських стандартів вищої освіти. 

Народний депутат України Наталія Піпа зазначає, що через рік після припинення воєнного стану в Україні студенти отримають можливість індивідуально обрати освітні програми, вид та форми навчання. 

Вона повідомила, що заклади вищої освіти України зможуть самостійно розробляти та реалізовувати освітні програми.  «Також визначено алгоритм визнання результатів попереднього навчання, здобутих шляхом неформальної та інформальної освіти», - зазначає Піпа.