Результати відтворені в опитуванні Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).

32% згодні піти на це заради миру. Частка таких громадян почала зростати з кінця весни 2023-го, проте перестала змінюватись із травня цього року.

Частина людей, які проти здачі територій, збільшилася з 55% до 58%.

Уточнюється, що в опитуванні не йшлося про офіційне визнання певних територій російськими. Частина українців, які виступили за негайний мир, висловили готовність відкласти звільнення захоплених земель на майбутнє у відповідний для цього час. Також у КМІС наголосили, що така позиція не тотожна «миру на будь-яких умовах» чи готовності до капітуляції.

Українцям також ставили питання, в якому пропонувалася конкретна територіальна поступка: всі захоплені росією землі, Крим чи Донбас (Донецька та Луганська області).

Формулювання звучало так: «Уявіть, що для досягнення миру буде така вимога. Україна офіційно цього не визнає, але росія зберігає контроль над…»

Респонденти мали вибрати одну з відповідей: «легко» погодитися; відзначити, що це буде «важкий, але прийнятний» варіант; або відкинути пропозицію.

Згідно з результатами, відмовитися від усіх захоплених росією територій заради миру готові лише 30% українців, від Донбасу та Криму – 46%. Легко це зроблять лише 4%, 7% та 7% відповідно.

Категорично неприйнятними такі варіанти вважають 64%, 50% та 51% опитаних.

Респондентів, які різко проти територіальних поступок або не визначилися з думкою щодо цього, додатково запитували, чи змінилася б їх позиція, якби Україна натомість отримала «членство в НАТО і справді надійні гарантії безпеки».

У цьому випадку частка готових відмовитися від усіх захоплених росією територій становила б 51%, від Донбасу та Криму по 65%.

Читайте також: Боррель пояснив, які гарантії безпеки Євросоюз може надати Україні

Категорично проти поступок навіть за умови членства в НАТО – 42%, 30% та 30% громадян відповідно.

Коментуючи результати опитування, виконавчий директор КМІС Антон Грушецький зазначив, що зараз Україна перебуває в непростому становищі: російські війська просуваються на Донбасі, а на міжнародній арені ситуація турбулентна і невизначена, особливо після президентських виборів у США.

І у Києві, і у Вашингтоні чекають, кого новий голова Білого дому Дональд Трамп обере на керівні пости у сфері безпеки та оборони, щоб зрозуміти, як він формуватиме політику на українському напрямі. Водночас запрошення країни до НАТО вже здається «менш ймовірним», зазначало джерело Reuters на Банковій.