Брат захисника Маріуполя просить допомогти повернути тіло загиблого в полоні брата та встигнути врятувати його побратимів

Брат померлого в СІЗО Донецька Захисника України Миколи Самойленка просить усіх, хто може посприяти поверненню тіла Миколи, який помер у СІЗО, та всіх полонених. Відомо, що його побратими наразі живі, але в критичному стані, тому рідні загиблого допускають, якщо нічого не робити, їхнім рідним також прийдуть «погані новини».

26-річний Микола Самойленко загинув у січні цього року. Він захищав Маріуполь та потрапив до полону разом із двома побратимами. Відомо, що чоловіків тримали у Донецьку. 26-річний захисник не витримав умов утримання і помер у полоні.

Як пише «Вчасно», у Миколи Самойленка з дитинства була мрія — працювати у загоні спецпризначення. Хлопець ще зі школи почав активно займатися спортом, любив історію та за словами знайомих, дуже любив життя.

Брат хлопця Олександр Самойленко розповідає, що Микола після школи пішов навчатися на поліцейського, але найбільшим захоплення були курси тактико спеціальної підготовки. Хлопець завжди був першим, брав у всьому участь і не припиняв зайнять спортом.

Миколина мрія здійснилася, коли він вступив до загону спеціального призначення КОРД Маріуполя.

Хлопець почувався щасливим і ще більше почав працювати над саморозвитком та пробував нове: від пейнтболу, ножового бою та керування дроном до плавання, вивчення історії та написання книжок. Однак все змінила повномасштабна війна.

 «Останній раз я його бачив та обіймав 24 лютого 2022-го. Саме тоді він був на чергових навчаннях в Києві. Він провів мені короткий інструктаж, передав речі, обійняв, посміхнувся та сказав, що все буде добре… Як же він тоді помилявся»,  пригадує брат хлопця Олександр.

Микола проривався до Маріуполя — тут у нього були побратими. 2 березня Самойленко і ще два його товариші, виконуючи бойове завдання потрапили у ворожу засідку і їх взяли в полон.

Сім‘я намагалася дізнатися бодай якусь інформацію про хлопця, подавала заяви, витратила на це багато часу та сил. Усі відповідали, що все добре, адже Микола з побратимами є у списках на обмін і незабаром бійців визволять.

«Кілька разів брат виходив на зв’язок, тримався бадьоро, завжди казав, що живий-здоровий і не падав духом! Його тримали в СІЗО м. Донецьк, в нелюдських умовах, гірших за концтабір, в підвальному приміщенні, в голоді та холоді… Потім пів року тиші, він перестав дзвонити, ми його загубили», — розповідає брат Миколи.

Про те, що хлопець загинув у полоні рідні дізналися від начальника Миколи. По той бік слухавки пролунало «У мене погані новини».

Микола помер 19 січня 2023 року «від менінгіту». Новину повідомили аж на 40 день після смерті хлопця. Жодної інформації про місце поховання рідні не мають.

«Я не можу забрати тіло свого маленького брата та по-людськи його поховати… Він не заслуговував на таку смерть, світлішої та добрішої людини не було і не буде в моєму житті»,  каже рідний брат хлопця.

Брат Миколи сьогодні просить усіх, хто може посприяти поверненню тіла Миколи, та всіх полонених. Відомо, що його побратими наразі живі, але в критичному стані, тому рідні загиблого допускають, якщо нічого не робити, їхнім рідним також прийдуть «погані новини».

Як повідомлялося, помер командир 1-го батальйону полку «Азов» Олег Мудрак із позивним «Сухар», який захищав Маріуполь. Військовий пів року пробув у ворожому полоні та пережив теракт в Оленівці. Українського воїна у вересні 2022 року було звільнено з російського полону.