Бункери «Азовсталі» зможуть витримати пряме попадання ядерної бомби — гендиректор заводу

Мінімальна товщина між поверхнею землі й стелею підземних тунелів становить 8 м

Фото: інформативне

Керівництво заводу« Азовсталь » в Маріуполі повідомило, що п’ять бомбосховищ на території підприємства здатні витримати пряме попадання ядерного боєзаряду.

Про це заявив генеральний директор ПрАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь»» Енвер Цкітішвілі в інтерв’ю. 

Він зазначив, що керівництво почало задумуватися про бомбосховища ще в 2014 році, коли Маріуполь потрапив під обстріл важкої артилерії.

«Ми почали відновлювати бомбосховища, які залишилися з часів Радянського Союзу. І звернули увагу, що їх було 36 штук, і одночасно в них могли перебувати 12 006 осіб», — розповів він, додавши, що на заводі працювало 10 847 осіб.

«Зрозуміли, що ми можемо з міста покликати людей, які прийдуть і будуть рятуватися», — зазначив Цкітішвілі. 

«Ми відкрили архіви... побачили, що на комбінаті... було 5 дуже потужних бомбосховищ, які витримували згідно з нормами радянського законодавства... попадання одного прямого ядерного удару. Вони могли витримати і врятувати людей», — розповів гендиректор.

Гендиректор додав, що мінімальна товщина між поверхнею землі і стелею підземних тунелів становить 8 м. Але за його словами, це комунікаційні тунелі, які є переходами між різними бункерами, а самі бомбосховища знаходяться глибше.

Цкітішвілі сказав, що співробітники заводу напередодні вторгнення Росії в Україну створили дуже великі запаси питної води і продовольства в бункерах, що дозволяє тривале проживання в них.

Він переконаний, що це допомогло захисникам Маріуполя і цивільним вистояти під прямими бомбардуваннями російських окупантів.

Крім того, він сказав, що в даний час в підземних бомбосховищах заводу досі перебувають близько 300 цивільних осіб, серед них 30–40 — діти. Крім того, велика частина людей мають важкі поранення і їм потрібна кваліфікована медична допомога.

Цкітішвілі розповів, що ФСБ РФ намагалося допитувати співробітників меткомбінату, яких насильно депортували на територію, підконтрольну росіянам. Російські окупанти хотіли дізнатися у працівників заводу, де проходять комунікації бункерів і як влаштовані входи і виходи в бомбосховища.

Однак, за словами Цкітішвілі, співробітники робили вигляд, що мали посади на таких щаблях, які не передбачали наявність пропуску на режимні об’єкти.

Читайте також