Міністерство фінансів взялося за детінізацію ринку поштових пересилань. Для цього напишуть окремий законопроект, який незабаром представлять громадськості і ринку. І хоча фінальна редакція документа поки перебуває на розгляді Кабміну, Мінфін вже озвучив основні тези свого законопроекту. Про це повідомляє Finance.ua

На сьогоднішній день держава дозволяє українцям замовляти за кордоном без додаткових податкових платежів товарів на суму не більше 150 євро. Ліміт, навколо якого розгоралося чимало скандалів, чіпати не стали. Зате чиновники запропонували обмежити кількість таких безмитних покупок трьома на місяць.

Тобто вже за четверту посилку з Aliexpress та інших закордонних магазинів доведеться заплатити податок в 20%. А щоб нічого не упустити, при фіскальній службі буде створена спеціальна інформаційна система. Вона стане відстежувати, скільки покупок зробив той чи інший отримувач.

Ідентифікацією отримувачів займеться митниця або поштова служба. Ось тільки як саме звіряти дані – поки не вирішили. Перевірку можуть робити за паспортом або ідентифікаційним кодом, оскільки дані паспорта можуть змінюватися. Який варіант виберуть чиновники, буде ясно в фінальному проекті закону.

Проект також дозволить раз на місяць ввозити товари ручною поклажею чи багажем без оподаткування на суму до 300 євро. Але лише за умови, що мандрівник перебував за межами України не менше доби. І такі кустарні імпортні операції він здійснює не частіше ніж один раз на 5 днів.

Якщо ж не дотримуватися правила «24 годин», в силу вступає інше обмеження: щодня можна буде ввозити без сплати податків товару не більше ніж на 50 євро.

Посилки пригальмують

Разом з тим, хоч оглядати посилки митники мають право без обмежень, нинішнього числа працівників митних органів вистачить на огляд не більше 5% відправлень. А для поштових та експрес-посилок цей відсоток і того менший, кажуть експерти. Тож оглядати посилки навряд чи стануть частіше.

Втім, не виключено, що при надходженні оперативної інформації від «доброзичливців», наприклад, про велику партію смартфонів, посилки будуть просто розвертати назад. Та й швидкість доставки замовлень може постраждати.

«Законодавчо дії митниці будуть однакові, що до, що після такого законопроекту. Зміниться тільки швидкість роботи – тепер кожну посилку доведеться перевіряти: скільки разів до цього завозив отримувач і чи не перейшов він дозволений ліміт. Це призведе до того, що отримувачі будуть тижнями чекати митного оформлення», – зазначив у розмові з UBR.ua президент Укр-Китай Комунікейшн В’ячеслав Лисенко.

У Мінфіні запевняють, що контроль кількості посилок здійснюватимуть не на самому кордоні, щоб не створювати черги та затримки, а вже на території країни – кур’єрськими службами через запит в ДФС.

Чиновники стверджують, що нововведення не повинно торкнутися звичайних громадян, зазначаючи, що трьох покупок на місяць «для особистих потреб» має вистачити всім. А щоденним ввезенням товарів без сплати ПДВ і мита користуються переважно сірі імпортери з метою отримання надприбутку.

До слова, згідно з дослідженням, проведеним компанією GfK, українці отримують з-за кордону в середньому 10-13 посилок на рік. Середня вартість замовлення при цьому складає всього 1292 грн.

Тобто встановлений ліміт значно перевищує реальне споживання. А зловживання з боку сірих імпортерів щорічно позбавляють казну мільярдів гривень.

Отже, очікується, що підвищення прозорості імпорту товарів в Україну створить позитивні умови для виведення дуже великої кількості імпортних товарів з тіні, що дозволить наповнити бюджет за рахунок сплати митних платежів.

Закон перехитрять

Ідея хоч і хороша, кажуть юристи, але залишається питання її імплементації та виключення корупційних моментів з боку ДФС.

«Під час нещодавнього зниження порога оподаткування товарів, що доставляються з-за кордону, також існувала думка, що це позначиться на покупцях дорогих товарів і представниках малого бізнесу, які ввозять товари невеликими партіями, але це тільки спричинило введення схем по дробленню партій ввезених товарів недобросовісними підприємцями без сплати обов’язкових податкових платежів», – зауважила UBR.ua юрист ЮФ «Місечко та Партнери» Юлія Демиденко.

Вже зараз експерти бачать можливі шляхи обходу законодавчої ініціативи Мінфіну. Наприклад, нічого не заважає вказувати отримувачами різних осіб. Щоб не виходити за визначені ліміти, посилки будуть отримувати різні люди за різними документами. Скажімо, попросити отримати товар можна друга, свата чи брата.

«Ясна річ, кому мало 36 безмитних посилок на рік, може «підключати» до замовлень членів сім’ї, друзів і колег, щоб використовувати їхні ліміти. Але в будь-якому випадку, зловживання при імпорті через пошту будуть в значно менших обсягах. Звести їх нанівець змогло б тільки повне скасування пільг», – розповів нам один з учасників ринку.

До того ж, реалізувати цю нехитру схему у випадку з більш-менш великими магазинами, які завозять товар у вигляді «посилок», буде значно складніше. Хоча і вони знаходять способи обійти всі обмеження.

«Багато магазинів провозять свої партії товарів в «сіру», але при цьому сильно лобіюють цей закон, щоб люди, не дай, боже, не створювали їм конкуренції. Хоча на даний момент люди діють в межах законодавства, а магазини – ні», – говорить В’ячеслав Лисенко.

В цілому ж, як показало дослідження GfK, покупки на українських сайтах з доставкою з-за кордону досягли 7% від усіх онлайн покупок. По суті, це маркетплейси українських майданчиків, коли доставка товару робиться з європейських складів під норму безмитного ввезення.

«І ми бачимо, що частка таких продажів стрімко зростає», – говорить директор Інституту соціально-економічної трансформації, експерт Реанімаційного пакету реформ Ілля Несходовський.