Суд у резонансній «Справі BlaBlaCar» про викрадення та вбивство львів’янина Тараса Познякова за крок до завершення. За два тижні підозрюваному в злочині Дмитру Голубу дадуть останнє слово. Йому загрожує довічне увʼязнення. Сьогодні ж до суддів, присяжних й адвоката Голуба звернулися батьки зниклого хлопця. Після їхніх слів присяжні плакали. Про це повідомляє «КРАПКА».



Слухання резонансної справи в суді Києво-Святошинського району майже завершене. На засіданні, що відбулось у суботу, 11 травня 2019 року, прокурор, адвокати та потерпілі виступили із заключними промовами, якими підбили підсумки попередніх 40 засідань. 

Нагадаємо, що мешканець Львова Тарас Позняков зник під час поїздки зі Львова до Києва, 4 квітня 2016 року. Він їхав на своєму автомобілі «Audi A6» і за мобільним додатком «BlaBlaCar» взяв двох попутників: Дмитра Голуба та Луана Кінгісеппа. На під’їзді до Києва зв’язок із ним зник. За кілька днів автомобіль зі зміненими номерами знайшли в гаражному кооперативі селища Новосілки, під Києвом. У салоні були сліди крові, водійське крісло в трьох місцях прострелене. Однак, знайти тіло Тараса досі не вдалося.

Слідство з’ясувало, що до злочину причетні колишні бійці «Правого сектора» Дмитро Голуб (Тоф) і Луан Кінгісепп (Лука, він громадянин РФ). Спочатку вони переховувались у квартирі на вул. Десятинній, 13, у Києві, а потім виїхали в невідомому напрямку. Голуба затримали 4 серпня 2016 року в Старокостянтинові, на квартирі його знайомого.

Де Луан Кінгісепп, було невідомо аж до березня 2019 року. Тоді в будинку на проспекті Науки в Києві пролунав вибух — від гранати загинув громадянин РФ, у якому впізнали Луана Кінгісеппа. 

Перед суддями виступив батько зниклого хлопця. Олександр Позняков розповів про свій моральний стан і про зустріч із Дмитром Голубом у СІЗО. Як зʼясувалось, одразу після затримання підозрюваний вдався до шантажу та вимагав 50 тис дол за інформацію про свою жертву.

«Я зустрічався з Голубом у СІЗО. Він сам вийшов на телефонну розмову зі мною. Тоді він висунув мені кілька вимог. Він обіцяв показати, що вони зробили з Тарасом. А я повинен був принести в СІЗО 50 тис дол і зняти всі обвинувачення. Я погодився. На другий день мені прийшло повідомлення: «Гроші наперед». Враховуючи ситуацію, кошти були зібрані, але Голубу їх не передали. Через кілька місяців мені прийшло нове повідомлення — про те,  що сума, оскільки я зірвав цю розмову, зросла до 75 тис і що він розмовлятиме з моєю дружиною «про жадібність і дурість її чоловіка». Після цього я був змушений звернутися до поліції із заявою про вимагання.

А коли я звернувся до Голуба: «Тоф, скажи, що сталося з моїм сином? Навіщо ви це зробили?» — він відповів: «Після заправки ми йому сказали: «Руки на руль». Малий не зрозумів ситуацію, почав опиратись, і я зробив постріл». Він сказав: «Треба було менше смикатися», — згадував Олександр Позняков.

Також батько Тараса розвінчав міф про «героя АТО», яким намагався виставити себе Дмитро Голуб. За словами Олександра Познякова, Голуб в зоні АТО займався мародерством і систематично приганяв викрадені там автомобілі. Власнику гаража, у який викрадачі пригнали, зокрема, й «Audi A6» Познякова, він пояснював, що це транспорт, забраний у сепаратистів або «продажних суддів, яким він більше не знадобиться». Батько Тараса додав, що хазяїн гаража знав Голуба як Віктора Пилипчука (за фальшивим паспортом) і не здогадувався, чим той займається насправді.

«Машину Тараса пригнали до Довбуша (свідок у справі, власник гаража — прим. «КРАПКИ»)… Пан Голуб і його захисник кажуть, що він був в АТО. Так, вони в АТО займалися мародерством. Я можу чітко підтвердити, коли вони пригнали «Toyota RAV4», коли вони влаштували собі сафарі під Маріуполем і стріляли в лебедів, — його впізнали на фото та відео. Коли вони залишили зелену сумку у квартирі на вул. Десятинній, там був годинник, знятий з мого сина. Це так вчиняють захисники, про яких вони розповідають? Голуб продав 80 дол, які забрав у нашого сина. Це ті гроші, які Тарасу подарували на день народження.



Коли я з Голубом розмовляв: «Я піду на всі твої умови, які ти скажеш», він твердо заявив: «Я твого сина закопав. Його немає серед живих». Після цього я просто мовчав.

Який у мене психологічний стан? Коли я приходжу у квартиру і заходжу до кімнати Тараса, я беру його подушку і нюхаю… Тому не те що довічне… Я думаю, ви приймете правильне рішення», — сказав перед суддями Олександр Позняков.

Під кінець голос батька стихав і зривався. На останніх його словах присяжні заплакали.

34 роки в’язниці та довічне

• 15 років позбавлення волі — стаття «Розбій»;


• 7 років позбавлення волі — стаття «Недбале зберігання вогнепальної зброї»;


• 12 років позбавлення волі — стаття «Незаконне заволодіння транспортним засобом»;


• 2 роки та 1 рік обмеження волі — за різними пунктами статті «Підроблення документів»;


• довічне позбавлення волі — стаття «Убивство».

Вирок можуть оголосити вже за два тижні