Ветерани ДШВ допомогли повернутися в Україну своєму побратимові, зниклому безвісті 30 років тому в Афганістані прапорщику Ігорю Бєлокурову. Про це повідомляє прес-служба командування ДШВ ЗС України.

Ветерани Десантно-штурмових військ Збройних Сил України Олег Чуйко, його брат Андрій Чуйко та Олександр Денисов допомогли розшукати прапорщика Ігоря Бєлокурова, який зник безвісті три десятки років тому в Афганістані.

Вже будучи в запасі, бойові офіцери продовжили займати активну життєву позицію, всіляко допомагали своїм товаришам. Дізнавшись, що в березні цього року, в Афганістані група геологів випадково зустріла чоловіка типової слов’янської зовнішності, зовсім не схожого на своїх співвітчизників. Геологам він відрекомендувався як Амріддін, та сказав кілька слів на українській мові: «Волин» та «колодяз».

Про своє минуле, рідних та близьких він майже нічого не пам’ятає, очевидно від поранень та контузії втратив пам'ять (про це свідчать шрами на його голові). Згодом стало відомо, що він, можливо, військовий – воїн-інтернаціоналіст, який вже 30 років вважається зниклим безвісті, ймовірно прапорщик Ігор Бєлокуров.

З архівних даних стало відомо, що він уродженець Волинської області, брав участь в бойових діях в Демократичній Республіці Афганістан в складі десантно-штурмового батальйону 70-ї окремої гвардійської мотострілецької бригади 40-ї армії.

9 квітня 1988 року під час бойового зіткнення його підрозділу з бойовиками в районі міста Кандагар, – він зник безвісті… Будучи в полоні, був змушений прийняти іслам. Після цього йому дали нове ім’я, одружився та завів сім’ю.

Неможливо описати кількома рядками тих титанічних зусиль, які доклали ветерани-десантники, щоб допомогти повернутися своєму побратимові на рідну Україну. Були численні перемовини, різні зустрічі, незліченна кількість оббитих порогів та експедиція до країни вічних війн, суворих гір та пісків.

І ось, 8 липня до визначеного місця було доставлено «Амріддіна», Ігоря Бєлокурова.

Як і належить бойовим офіцерам, пошуковці зустріли його в армійській уніформі, з бойовими нагородами, в парадних марунових беретах, тримаючи в руках Державний прапор України, прапор Десантно-штурмових військ та Всеукраїнської асоціації ветеранів Афганістану.

Вже за кілька днів, як наш герой Ігор Бєлокуров повернувся до своєї рідної Волині, зустрів рідних та близьких.

Фото з архіву – Олега Чуйко та Олександра Денисов