Двох захисників України поховають 8 січня у Львові

У четвер, 8 січня, Львів попрощається з воїнами Романом Гораком та Олегом Федочинським, які віддали життя, захищаючи Україну від російських окупантів.

Як повідомили у ЛМР, чин похорону захисників розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла.

Опісля, орієнтовно об 11:30, відбудеться загальноміська церемонія прощання із захисниками на площі Ринок.

Поховають Романа Горака на Личаківському кладовищі на полі почесних поховань Nº 87  (вул. Пасічна), а Олега Федочинського на Голосківському кладовищі (на полі ветеранів).

Роман Горак (09.07.1980 — 31.12.2025) уродженець села Устя Львівської області.

Навчався в Устянському закладі загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Миколаївської міської ради Стрийського району Львівської області, згодом — у Державному професійно-технічному навчальному закладі «Миколаївський професійний ліцей» та Національному університеті «Львівська політехніка».

Працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю «ЕФЕ БЕТОН».

Зі слів рідних, Роман був люблячим і турботливим чоловіком, який завжди дбав про свою родину. Завзятий у роботі, непохитний у своїх рішеннях, наполегливий і водночас добрий, справедливий та чесний. Любив перебувати на природі, відпочивати у Карпатах, а у вільний час займався риболовлею.

Був активним учасником Помаранчевої революції та Революції Гідності.

Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів став на захист Батьківщини. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку у складі 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила Сухопутних військ Збройних Сил України.

У Романа Горака залишилися дружина, дві доньки, син, батьки, брат та онук. 

Олег Федочинський (22.12.1984 — 06.01.2026) львів’янин.

Навчався у середній загальноосвітній школі №73 м. Львова. Згодом здобув фахову освіту за кордоном.

Працював у будівельній сфері на приватних підприємствах.

Зі слів рідних, Олег цікавився футболом, грав за футбольний клуб «Карпати». За характером був добрий, турботливий, спокійний і неконфліктний, мав багато друзів.

У 2023 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Запорізькому та Донецькому напрямках у складі 141-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.

Нагороджений медаллю «Ветеран війни».

У Олега Федочинського залишилися дружина, двоє синів, мати та родина.