У п’ятницю, 15 березня, генеральний прокурор України Ірина Венедіктова санкціонувала ще три підозри колишнім топ-посадовцям «ПриватБанку». Йдеться про колишнього голову правління Олександра Дубілета, його заступника та керівника департаменту міжбанківських операцій ПАТ КБ «ПриватБанк» у справі про розтрату 8 млрд грн. Про це вона написала на своїй сторінці у «Facebook», передає «УНН».

“Взяла на себе відповідальність санкціонувати ще 3 підозри колишнім посадовим особам «ПриватБанку». 8 мільярдів гривень — саме такий розмір збитків завдало керівництво тоді ще недержавного «ПриватБанку» громадянам України у 2016 році, а станом на сьогодні й державному бюджету країни. Точніше кажучи кримінально-процесуальною мовою, детективи та прокурори підозрюють голову правління у скоєнні цього злочину”, — написала Генпрокурор.

Додамо, головою правління «ПриватБанку» до націоналізації був Олександр Дубілет.

Так, пояснює Венедіктова, у 2015 році НБУ здійснив перевірку 20-ти найбільших банків України і в тому числі “ПриватБанку”. Під час проведення перевірки, з її слів, з’ясувалося, що необхідна сума докапіталізації банку становить 113,1 мільярда гривень.

Основна і базова причина “захворюваності” установи, зі слів Генпрокурора, полягала в тому, що, на думку фахівців з НБУ, 90 % кредитного портфеля перебувало під ризиком через те, що ці кредити були видані особам, які тісно пов’язані з колишніми власниками банку.

Пізніше, 16.12.2016 колишні власники банку звернулися з відповідним листом в офіційно установленому порядку до прем’єр-міністра України з проханням ухвалити позитивне рішення силами КМУ про придбання акцій “ПриватБанку” державою.

“Таким чином, голова правління, заступник голови правління-керівник казначейства банку та начальник департаменту міжбанківських операцій казначейства банку добре розуміли, що контроль над коштами банку найближчим часом буде втрачено. У результаті виникнення злочинного плану, суть якого зводилася до розтрати коштів банку, посадові особи «ПриватБанку» прийняли рішення про незаконне списання грошових зобов’язань іноземних товариств перед банком і за рахунок коштів цього ж банку”, — зазначила Венедіктова.

З її слів, технічно керівництвом у цьому випадку було ухвалено рішення про заміну боржника: замість іноземних товариств віддавати борги “Приватбанку” тепер повинна була пов’язана з банком фірма «Claresholm Marketing LTD».

Генпрокурор вказала, що слідство має у своєму розпорядженні усі необхідні докази.

“Крім епізоду, зазначеного вище, детективи та прокурори вже повідомили голову правління про підозру у розтраті грошових коштів «ПриватБанку» шляхом протиправного нарахування і виплати 16.12.2016 необґрунтованої додаткової премії (індексованої комісії) на користь пов’язаної з банком юридичної особи — ПрАТ «СК Інгосстрах». Слідчі органи вважають, що посадові особи банку, станом на дату реалізації свого злочинного плану, були добре обізнані про прийняте рішення НБУ щодо пов’язаності «Приватбанку» та «СК Інгосстрах». Таке рішення НБУ прийняв 13.12.2016”, — повідомила Венедіктова.

Вона запевнила, що правоохоронці мають у своєму розпорядженні докази того, що рішення кредитного комітету від 15.01.2014 насправді було підготовлено і, простіше кажучи, відправлено на принтер у грудні 2016. У даному випадку мова йде про збитки в розмірі близько 136 000 000 гривень.

Так, 22 лютого 2021 року, детективи Національного бюро за процесуального керівництва прокурорів САП повідомили трьом колишнім посадовцям ПАТ КБ “ПриватБанк”, зокрема, і колишньому голові правління Олександру Дубілету, про підозру у розтраті понад 136,89 млн грн. Підозри експосадовцям “ПриватБанку” підписала Генеральний прокурор.

Наведений епізод — один із низки, які досліджують детективи НАБУ, відколи восени 2019 року підслідність у всіх кримінальних провадженнях щодо “ПриватБанку” визначена за детективами НАБУ. Розслідування у всіх цих епізодах триває.