Гірка втрата на фронті: завтра Львів попрощається з чотирма Героями

Завтра, 20 червня, Львів попрощається з Михайлом Лазарєвим, Ігорем Кривоконем, Юрієм Сікиринським та Ігорем Гілем, які віддали своє життя, захищаючи Україну від російських окупантів. Мерія закликає львів’ян та гостей міста долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від проведення розважальних заходів та святкувань.

Про це інформує Львівська міська рада.

Чин похорону Михайла Лазарєва, Ігоря Кривоконя та Юрія Сікиринського розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла у Львові (вул. Театральна, 11), об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок.

Чин похорону Ігоря Гіля відбудеться о 14:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла у Львові (вул. Театральна, 11), о 14:30 - міська церемонія прощання на площі Ринок.

Поховають Героїв на Личаківському кладовищі.

Біографічні довідки Героїв

Михайло Лазарєв (11.09.1983-14.06.2023). Уродженець міста Коломия Івано-Франківської області. 

Навчався у Середній загальноосвітній школі №84 імені Блаженної Йосафати Гордашевської. Здобував освіту у Державному професійно-технічному навчальному закладі «Львівський професійний політехнічний ліцей» (тоді – Професійно-технічне училище №33 міста Львова).

Протягом 10-ти років проживав у Королівстві Іспанія, де працював у будівельній сфері. Згодом повернувся на Батьківщину, був керівником місцевого авіамодельного клубу.

Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації добровольцем став на захист Батьківщини. Боронив територіальну цілісність та незалежність України у лавах 125-ї окремої бригади територіальної оборони регіонального управління «Захід» Сил територіальної оборони Збройних Сил України. Виконував бойові завдання на Сумщині, Харківщині та Донеччині.

У Михайла Лазарєва залишилися мама, брат та син.

Ігор Гіль (27.11.1989-13.06.2023). Львів’янин. 

Навчався у Львівській спеціалізованій школі І-ІІІ-го ступенів №15 з поглибленим вивченням англійської та французької мов Львівської міської ради (сьогодні – Ліцей №15 Львівської міської ради). Здобував освіту за спеціальністю «Якість, стандартизація та сертифікація» у Національному університеті «Львівська політехніка».

Із 2012 року працював за фахом. У вільний час займався комп’ютерним програмуванням, захоплювався вивченням фізики.

Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини до складу 95-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.

У Ігоря Гіля залишилися батьки, дружина, донька, хрещені батьки, племінники та хрещені діти.

Ігор Кривокінь (09.06.1976-11.06.2023). Уродженець Донецька. 

Навчався у Середній загальноосвітній школі №81 м. Донецька. Після закінчення 10-го класу вступив на військову службу до лав прикордонників, яку проходив у Чернівецькій області.

Повернувшись, працював токарем у Приватному акціонерному товаристві «Рутченківський завод «Гормаш». Був затятим нумізматом.

Із початком агресії росії Ігор Кривокінь з родиною був змушений покинути рідне місто та перебратися до міста Павлоград Дніпропетровської області, де працював на місцевому заводі.

Із початком повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини до лав 17-ї окремої танкової Криворізької бригади імені Костянтина Пестушка оперативного командування «Схід» Сухопутних військ Збройних Сил України. Боровся із російськими окупантами на південному та східному напрямках на посаді стрільця-снайпера механізованого батальйону.

У Ігоря Кривоконя залишилися мама та брат.

Юрій Сікиринський (03.02.1971-14.06.2023). Львів’янин. 

Навчався у Середній загальноосвітній школі №53 міста Львова (сьогодні – Львівська гімназія «Престиж»). Закінчив історичний та юридичний факультети Львівського національного університету імені Івана Франка.

Брав активну участь у подіях двох Майданів, з початком війни у 2014 році їздив на схід країни як волонтер. Був винятково різносторонньою людиною: вів адвокатську діяльність, при цьому «живучи стихією». Ціле життя підкорював найвищі гори, найгустіші ліси і найхолодніші річки.

Із початком повномасштабного вторгнення рф добровольцем пішов на війну. Боронив територіальну цілісність та незалежність України на Харківщині та Донеччині у лавах 125-ї окремої бригади територіальної оборони регіонального управління «Захід» Сил територіальної оборони Збройних Сил України.

У Юрія Сікиринського залишилися дружина, п’ятеро дітей, мама та сестра з родиною.