Прокурорами спеціалізованого підрозділу з протидії катуванням Офісу Генерального прокурора скеровано до суду обвинувальний акт стосовно старшого оперуповноваженого одного з районних управлінь ГУ Нацполіції в місті Києві за фактом катування (ч. 2 ст. 127 КК України). Про це повідомили в пресслужбі Офісу Генерального прокурора.

Розслідуванням встановлено, що поліцейський, намагаючись отримати зізнання підозрюваного у вчиненні вбивства, у приміщенні управління поліції протягом кількох годин наносив йому удари гумовою палицею по різних частинах тіла, одягав на голову протигаз та перекривав доступ повітря. Правоохоронець припинив катувати його лише після отримання зізнання, — йдеться у дописі.

За даними слідства, в цей час у приміщенні управління поліції перебували десятки поліцейських, які не могли не чути про знущання над затриманим. Однак, вони не лише не припинили такі неправомірні дії свого колеги, а й фактично сприяли приховуванню цього злочину, зокрема й шляхом неповідомлення про такий факт.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні було розпочато за зверненням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, у зв’язку з виявленням у особи, затриманої за підозрою у вчиненні злочину, тілесних ушкоджень.

Слідство здійснювалося територіальним управлінням ДБР, розташованим у м. Києві за оперативного супроводу управління внутрішньої безпеки в місті Києві Департаменту внутрішньої безпеки Нацполіції України.

Офіс Генерального прокурора вкотре звертає увагу керівників та працівників органів правопорядку, що навмисне заподіяння сильного фізичного болю або фізичного чи морального страждання шляхом нанесення побоїв, мучення або інших насильницьких дій з метою отримання від особи, до якої застосовуються такі дії, відомостей чи визнання утворює склад злочину «катування», відповідальність за який передбачена ст. 127 Кримінального кодексу України.

Крім того, отримання доказів внаслідок катування не допомагає розслідуванню, адже такі дії є істотним порушенням прав людини й відповідно до вимог статті 87 Кримінального процесуального кодексу України призводять до визнання судом зібраних у такий спосіб доказів недопустимими.

Примітка: відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.