Лідер приватизації в Україні: що насправді означають високі рейтинги для Львівської області
За даними Фонду державного майна України, Львівська область — серед впевнених лідерів у темпах та результативності приватизації в Україні.
А як воно виглядає не у статистиці, а на ділі? І хто та що від приватизації тут отримує? Поговоримо у матеріалі
[caption id=«attachment_311889» align=«aligncenter» width=«750»]
Університетське містечко Українського Католицького Університету (1); Будівництво житлового комплексу «Еко-Дім»(2) та «Еко-Парк»(3) (Фото:ФДМУ)[/caption]
Освітній осередок та сучасний житловий комплекс замість довгобудів
У соцмережах часто трапляються заголовки про «топ-5 способів досягти успіху», якщо ти підприємець/початківець у професії/додати потрібне. А якщо ти — довгобуд, який повільно руйнується під впливом температур та опадів, та ще й у державній власності, чи є у тебе шанс?
Можна — говорять об’єкти із Львівської області, чиїм шансом на успіх стала приватизація.
- УКУ
Міжнародні лектори, програми обміну, сучасні наукові ресурси, зручні гуртожитки та зосередження потужних менторів — усе це вже давно стало звичними асоціаціями із Українським католицьким університетом. А його Храм Святої Софії – Премудрості Божої та бібліотека Шептицького не сходять із селфі туристів, студентів та відвідувачів університету.
Розташований неподалік від центру міста та Стрийського парку, УКУ — це збудований за сучасними архітектурними принципами комплекс. Ключові принципи його будівництва — відкритість, безбар’єрний доступ і обмеження висоти будинків. А це означає, що, до прикладу, бібліотека Шептицького цілком зручна для людей, що користуються візком. А всі споруди чітко вписані у єдині правила висотності для студмістечка: найвищою є церква, а будівлі не переважають висоти дерев у парку.
І саме приватизація дала змогу збудувати такий кампус з нуля у настільки зручній локації. Так, Львівська богословська академія придбала довгобуд радянської епохи — Окружний дім офіцерів. Зручне розташування у самому серці міста стало основним аргументом на користь покупки державного майна. Пізніше територія разом із недобудовою відійшла Українському католицькому університету.
Зрештою, інвестувавши у будівництво понад 40 млн доларів, університет отримав сучасне інноваційне студентське містечко. А тисячі студентів різного віку та фаху — змогу навчатися у висококласному навчальному закладі у центрі міста.
- Житловий комплекс «Еко-Дім»
Подібна «історія успіху» спіткала іще один довгобуд — 9-ти поверховий гуртожиток у селі Лисиничі. Його будівництво припинили іще на початку 1990-х на етапі фундаменту та частини першого поверху. На об’єкті не було комунікацій, а матеріали вже почали руйнуватися за кілька десятиліть простою.
Нарешті об’єкт придбала холдингова компанія «ЕКО-ДІМ». Нині тут триває будівництво житлового комплексу. У проєкт уже інвестували 97,5 млн грн, на будівництві працює понад сотня людей, а кошторисна вартість проєкту — понад 277,778 млн грн.
Важливо, що на території проєктування і в околицях немає об’єктів, які могли би мати негативний вплив на загальний екологічний стан навколишнього середовища.
Проєкт комплексу включає фізкультурно-ігрові та відпочинкові майданчики, стоянки для легкових автомобілів на 600 машиномісць, міні-супермаркет, аптеку, відділення банку тощо. Будівництво такого комплексу — це якісна місцева житлова інфраструктура.
...і це ще не все
Приватизація в Україні триває. Згадані приклади — об’єкти малої приватизації, яка з 2018-го року принесла у бюджети різних рівнів понад 5,3 млрд грн. На черзі — іще більше, надто зважаючи на запуск великої приватизації.
У Львівській області просто в цей момент готують добірку об’єктів, які можуть стати прибутковим підприємством, сучасним виробництвом чи навіть маленьким власним стартапом. Залежатиме все від мети покупця та прописаних умов продажу.
Тож вже скоро нового власника можуть отримати:
- Дашавський завод композиційних матеріалів у Стрийському районі. Стартова ціна об’єкта — 33,6 млн грн. Цікавий він тим, що наразі це прибуткове виробництво. Крім того, підприємство має велику територію, де за бажання можна навіть збудувати іще один завод. Аукціон відбудеться вже 24 серпня.
- Нежитлові будівлі у місті Пустомити по вулиці Заводській, 10. Загальна площа збудованих у 1970-х роках об’єктів — 782,9 м². Стартова ціна на аукціоні — 3,97 млн грн. Адмінбудівля у складі лоту — у задовільному стані, потребує лише косметичного ремонту. Аукціон відбудеться також 24 вересня.
- Львівський державний ювелірний завод у Львові на вулиці Академіка Підстригача, 2. Із таким підприємством можна буквально створювати красу та щодня тішити своїх покупців. На зараз об’єкт готують до приватизації, а аукціон із його продажу відбудеться у 2-му півріччі 2021-го року.
Віддати у приватну власність також планують ЄМК ДП «Львівське конструкторське бюро», ДП «Львівське», ЄМК ДП «Львівський дослідний завод НАН України» та інші не менш цікаві об’єкти. Стежити за ними та отримати всю детальну інформацію можна на ресурсі Фонду держмайна України privatization.gov.ua.
Чому Львову вдається
Лише перше півріччя 2021-го року принесло від приватизації у Львівській області 182 млн грн до державного бюджету. Під час відкритих торгів вартість об’єктів малої приватизації в середньому збільшувалася на 90 % відносно стартової ціни, а середня кількість учасників — 14,8 осіб.
На кінець липня показники по Львівській області зросли до 572,7 млн грн.
А вже на вересень від приватизації в трьох областях – Львівській, Закарпатській і Волинській до державної казни надійшло 711,8 млн грн. Запланований показник на регіональне відділення на 2021-й становив 708 млн грн. А це означає, що лише за 9 місяців його вже перевиконали.
Вагома складова такого успіху — те, що об’єкти продовжують виставляти на аукціони, а потенційні інвестори активно беруть у них участь.
Системі довіряють, що дає змогу підвищувати конкуренцію. Від цього зростає стартова ціна, а об’єкти потрапляють до власності тих, хто дійсно зацікавлений у їх розвитку. Як наслідок, в області виникають нові робочі місця, розвивається інфраструктура. А за рахунок підвищення прибутковості об’єктів державний та місцевий бюджети постійно поповнюються, створюючи нові можливості для покращення життя населення.
