У середу, 9 квітня, Львів попрощається з військовослужбовцями Андрієм Мохом, Валерієм Кузем та Григорієм Новіковим, які боронили Україну від російських окупантів.

Як повідомили у ЛМР, чин похорону воїнів розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, відбудеться загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.

Андрія Моха та Григорія Новікова поховають на Личаківському кладовищі, Валерія Кузя – на Голосківському кладовищі.  

Андрій Мох (17.01.1997-16.06.2024) Львів’янин.

Навчався у Середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №20 міста Львова. Здобув освіту у Державному навчальному закладі «Львівський професійний ліцей залізничного транспорту».

Понад п’ять років пропрацював комплектувальником у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Партнер-Дістрібьюшн». У вільний час захоплювався футболом. За словами близьких, був надзвичайно доброю та довірливою людиною.

Після початку повномасштабного вторгнення російської федерації повернувся з Республіки Польща та добровільно став на захист Батьківщини від російських загарбників до лав 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша оперативного командування «Захід» Сухопутних військ ЗСУ. Виконував бойові завдання із оборони суверенітету та територіальної цілісності держави на Донецькому напрямку.

В Андрія Моха залишилися батьки, брат, тітки та двоюрідні сестри з родинами. 

Валерій Кузь (01.09.1973-09.03.2025) Львів’янин.

Здобув середню освіту у місцевій школі. Після завершення навчання займався ремонтними роботами. Свій вільний час любив присвячувати футболу.

Після початку повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини від російських окупантів, вступивши до лав 53-ї окремої механізованої бригади імені Володимира Мономаха оперативного командування «Схід» Сухопутних військ ЗСУ. Виконував бойові завдання із оборони суверенітету та територіальної цілісності України на території Донецької області.

Зі слів побратимів, Валерій боровся достойно, як хоробрий воїн, що готовий до виконання своїх обов’язків, незважаючи на усі ризики.

У Валерія Кузя залишилися бабуся, друзі та побратими. 

Григорій Новіков («Херсон») (06.02.1971-04.04.2025) Проживав у селищі Білозерки Херсонської області. 

Впродовж свого життя подолав тисячі кілометрів доріг. За словами родини, мав золоті руки, був майстром своєї справи, наставником і прикладом з водіння важкої техніки як у цивільному, так і у військовому житті. Палко кохав дружину, доньку та сина.

Після початку повномасштабного вторгнення російської федерації добровольцем став на захист Батьківщини від російських загарбників до лав 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ. Виконував бойові завдання на Сумському та Курському напрямках. За особисту мужність був неодноразово відзначений військовим командуванням. Був відданий військовій присязі, «топив» до останнього за Україну. 

У Григорія Новікова залишилися дружина, донька та син.