Львів проведе в останню путь двох Героїв (ФОТО)

У понеділок, 31 жовтня, Львів попрощається ще з двома Героями, які захищали Україну. Василь Яворський та Геннадій Кранцевич загинули у бою з російськими окупантами. Про це повідомили у прес-службі Львівської міської ради.  

Львів’ян та гостей міста закликають долучитись до міських церемоній прощання та утриматися в цей час від проведення розважальних заходів та святкувань.

Чин похорону відбудеться у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, поховають воїнів на Личаківському кладовищі.

Так, об 11:00 год. розпочнеться Чин похорону Геннадія Кранцевича, об 11:30 год. — міська церемонія прощання на площі Ринок.

А о 15:00 год. відбудеться Чин похорону Василя Яворського, о 15:30 год. — міська церемонія прощання на площі Ринок.

Маршрут похоронних процесій: Гарнізонний храм свв. апп. Петра і Павла УГКЦ (вул. Театральна, 11)–пл. Катедральна–пл. Ринок (міська церемонія прощання)–вул. Руська–вул. Підвальна–вул. Володимира Винниченка–пл. Соборна–вул. Пекарська–вул. Шімзерів–вул. Мечникова–Личаківський цвинтар.

До довідки: Геннадій Кранцевич (13.12.1965–19.10.2022). Уродженець селища Новоайдар, Луганської області.

Навчався у Новоайдарському ліцеї Новоайдарської селищної ради. Здобув вищу освіту у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля за спеціальністю «проєктний менеджмент».

У мирний час працював завідувачем у місцевому колективному сільськогосподарському підприємстві та головним зооінженером Сорокинського (тоді — Краснодонського) району, Луганської області. Згодом обіймав посаду завідувача організаційного відділу Новоайдарської районної ради.

Учасник АТО. Виконував бойові завдання у населених пунктах Авдіївка та Вугледар Донецької області і селищі міського типу Станиця Луганська. Згодом обіймав посади у Новоайдарському та Щастинському територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки Луганської області.

У 2021 році був призначений начальником відділення поточних бойових дій 53-ї окремої механізованої бригади імені князя Володимира Мономаха оперативного командування «Схід» Сухопутних військ Збройних сил України.

Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації разом із родиною переїхав до Львова. У березні став на захист України від окупантів у лавах 115-ї окремої механізованої бригади Корпусу резерву Сухопутних військ Збройних сил України.

За особисту мужність був нагороджений нагрудним знаком «Знак пошани» Міністерства оборони України.

У Геннадія Кранцевича залишилися дружина, син та донька.

Василь Яворський (04.01.1978–21.10.2022). Львів’янин, відомий режисер. 

Навчався у ліцеї № 57 імені Короля Данила Львівської міської ради. Здобував освіту у приватному вищому навчальному закладі «Інститут підприємництва та перспективних технологій».

Власну професійну кар’єру розпочав оператором. У 2008–2010 роках обіймав посади у телерадіокомпаніях «Телебойман» та «Медіа-клуб». Працював у інформаційному агентстві «ZIK» із моменту його заснування, протягом кількох років був головним режисером. У 2019 році звільнився через придбання телеканалу проросійськими силами. Згодом працював режисером у ТРК «Перший Західний» та на телеканалі «Еспресо», де брав участь у випуску прямих ефірів.

Із 2014 року Василь Яворський займався створенням документальних фільмів та програм про війну. Був співавтором проєкту «Історія Героя» та режисером стрічки «Останній медик терміналу. Ігор Зінич, позивний «Псих» про військового медика на території Донецького аеропорту». Активно співпрацював із комунальним закладом Львівської обласної ради «Будинок воїна» щодо презентації стрічок у містах Львівщини.

У 2021 році добровільно вступив до лав територіальної оборони. Із початком повномасштабного вторгнення боронив територіальну цілісність та суверенітет держави у складі 103-ї окремої бригади Сил територіальної оборони Збройних сил України.

За особисту відвагу до Дня Незалежності України був нагороджений почесною відзнакою «Учасник бойових дій».

У Василя Яворського залишилися дружина, син від першого шлюбу, батьки, сестра та племінник

Додамо, велике прохання від родини — на прощання не нести пластикових квітів та вінків.