Львів’ян запрошують на мистецький «BESTIARY» та «Big Bang.Genesis» від знаних митців з Польщі

У четвер, 7 листопада, о 16.00 год., у відділі «Музею європейського мистецтва ХІХ–ХХІ ст.» (палац Лозинського), що знаходиться на вулиці Стефаника, 3, у Львівській національній галереї мистецтв імені Бориса Возницького відбудеться відкриття виставки графіки двох знаних митців з Польщі — проф. Аґнєшки Цєслінської і її цикл графіки «BESTIARY» та професора Кшиштофа Томальського з проектом «Big Bang. Genesis» в рамках VIII графічного конкурсу «Індекс імені Маріуша Казани».

Виставки відбудуться під патронатом Генерального Консульства Республіки Польща у Львові.

Сьогодні сучасні митці використовують мистецтво графіки за його посередництва як можливість звернення до минулого через сучасні фантасмагорії так і створення постмодерністських алюзій на авангардні течії.

Їхнє поєднання відкриває нові грані мистецького пізнання та відкриттю істини, що знаходиться на міждисциплінарному перетині.

Мистецтву графіки притаманне висловлювання універсальних істин у вузько камерному форматі, що перетворює його на мову зрозумілу на підсвідомому рівні сприйняття.

Митець перед традиціями. Цикл графік „Бестіарій” авторства Аґнєшки Цєслінської



Середньовічні бестіарії, що надихнули авторку, були окремим літературним жанром, у якому світ природи існував у контексті анекдоту й алегорії, яка поєднує реальні події з породженими уявою середньовічних письменників фантасмагоріями.
Використана в циклі „Бестіарій” стратегія палімпсесту, що протиставляє елементи родом з різних культурних кіл та далеких епох, принесла неочікуваний результат тоді, коли фоном для створених з натхнення середньовічними зображеннями бестій стали графіки Яна Луйкена (1649–1712), захопленням якого було гравірування зображень біблійних сцен. У цьому контексті уявні бестії Цєслінської стають алегоріями ідеологічних фантасмагорій, які переслідують людину ХХІ століття.

Кшиштоф Томальскі та його «Big Bang. Genesis»



Митець переважно висловлюється мовою графіки, в якій поняття матриці визначає фундаментальний принцип ілюстрування, а водночас є своєрідною метафорою перебування за завісою, немов митця за його творчістю. Він зазвичай використовує класичні графічні техніки, які в характерний для себе спосіб актуалізує та модифікує у відповідності до досліджуваних у даний момент сутностей.

Його творчість торкається протилежних полюсів людської чулості й свідомості, шукає золотої середини, абсолютної істини, основи сутності. Вона пронизана метафорою, багатозначністю та поетичністю.

Ведучи своєрідний світоглядний діалог, рівномірно черпає як із гордо зростаючої науки й технології, так і з метафізичних концепцій давнього світу, які закоренилися у міфах, релігіях, філософіях.