У Львівській області завершився процес декомунізації. Пам’ятки та скульптури, які символізували панування комуністичного режиму – демонтували, повідомили у Львівській ОВА.

Як зазначається, упродовж 2023 року на Львівщині знесли 312 об’єктів. Найбільше у Львівському районі – 78. На другому місці Червоноградщина – 62, Золочівщина опинилась на третьому щаблі за кількістю радянських пам’яток – 51.

«Сьогодні ми можемо заявити, що Львівська область повністю очистилась від монументальних пам’яток радянської доби. Нашим обов’язком було зробити те, чого не зробили українці понад 30 років тому, коли відновили незалежність. Сьогодні наш ворог – той самий. Попри це подекуди ми зіткнулися з опором. Окремі голови громад вдавали, що не помічають пам’ятку радянщини навпроти будівлі сільської чи селищної ради. Аргументували й словами місцевих жителів про те, що це пам’ятка, яка стоїть тут 50 років. Тому ми вдячні громадським активістам, волонтерам, які сприяли та брали безпосередню участь в демонтажі», – розповів перший заступник начальника Львівської ОВА Андрій Годик.  

Важливо, що Львівщина першою в Україні звільнилась від радянських маркерів. Найбільше було пам’ятників радянському воїну, – понад 150, обелісків та стел – 43, пам’яток «скорботна мати» та «батьківщина мати» – 40, колгоспниць – 10 та 5 героїв радянського союзу, ще 59 – інші об’єкти. 

«На початку інвентаризації учасники робочої групи об’їхали всі райони, зустрічалися з головами громад. Процес був тяжким, хтось з голів приховував, хтось не хотів співпрацювати, але під час виїздів ми віднайшли усі пам’ятки.  Хочу спростувати чутки щодо значних затрат. З обласного бюджету не тільки не витратили жодної гривні на реалізацію, а й не закладали коштів. Є багато волонтерів, серед яких підприємці, фермери, які надавали техніку безкоштовно. Нерідко, як наприклад, в Жовкві долучалися місцеві жителі», – розповів депутат Львівської облради, член робочої групи, голова міжфракційного об’єднання Захар Миляник.

В окремих випадках доводилося залучати важку техніку, щоб знести таку кількість бетону та арматури. Що робити з демонтованими матеріалами вирішували самі громади. 

Останні пам’ятники впали у Лопатинській та Новояричівській громадах. 

Подекуди демонтаж радянських пам’яток супроводжувався спротивом місцевого населення. Це пояснюють низьким рівнем комунікації між керівниками громад та громадянами, яким не наголосили на важливості процесу декомунізації. 

«Процес декомунізації почався ще у 2014 році. Революція Гідності тоді спричинила масовий спротив українців до всього російського. Як наслідок, розпочався «ленінопад» та повалення інших пам’ятників так званим героям радянської доби. Далі – війна на Донбасі та початок повномасштабного вторгнення. Суспільство має пам’ятати, що уся ця ворожа спадщина під виглядом пам’яток, скульптур – це нав’язана ідеологія. І наша декомунізація – це першочергово знак пошани подвигу усім, хто з 2014 стоїть на сторожі України. Тому дивними є противники цього процесу. Часто чули аргумент, що на плитах зображені прізвища чиїхось родичів, які воювали у складі радянської армії. Те, що там затерті написи, на кшталт, «загинули від рук буржуазних українських націоналістів» – це нікого не хвилювало», – розповів представник ГО «Декомунізація Львівщини», військовослужбовець підрозділу «Азов», учасник процесу декомунізації Ігор Фльорко.

Читайте також: на Львівщині голова громади звернувся у поліцію через знесення радянського постамента.

Надалі робоча група при Львівській ОВА спільно з ГО «Декомунізація Львівщини» працюватимуть над формуванням політики пам’яті про Другу світову війну та українських героїв, які боролись за нашу незалежність впродовж різних періодів історії. Основний акцент – сформувати єдиний правдивий погляд про Другу світову війну та радянську окупацію України. А також над формуванням правильної політики героїзації та перенесення просвітницьких напрацювань у громадський простір.