Львівщина сьогодні проводжає в останню путь своїх шістьох синів, життя яких забрала війна

Сьогодні, 10 лютого, Львівщина прощається із захисниками:

Василь Бондаренко, уродженець села Вовчатичі Ходорівської громади. Проживав у місті Бібрка. Обіймав посаду командира відділення – командира екіпажу безпілотних літальних комплексів. Нагороджений нагрудним знаком «Золотий Хрест». Загинув 2 лютого. Воїну був 31 рік.

Назар Іванців, родом зі Стрия. Був помічником гранатометника 3 батальйону оперативного призначення військової частини Національної гвардії України «Азов». Зник безвісти після бойового завдання у Покровському районі на Донеччині.  Воїну було 37 років.

Андрій Дяченко, житель села Шнирів Золочівського району. Служив на посаді водія другого відділення першого взводу протитанкових ракетних комплексів другої роти протитанкових ракетних комплексів військової частини. Помер 4 лютого. Захисникові було 55 років.

Тарас Дзікевич, львів’янин. Із початком повномасштабного вторгнення долучився до складу 125-ї окремої важкої механізованої бригади. Нагороджений медаллю «Хрест Сил територіальної оборони» та медаллю «За поранення». Загинув 6 лютого. Воїну було 44 роки.

Михайло Самсон, житель Городка. Служив у військовій частині А0216. Вважався зниклим безвісти. Загинув 20 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Берестки Донецької області. Йому було 30 років.

Остап Василенко, проживав у селі Верхні Гаї. У 2024 році долучився до складу 103 бригади територіальної оборони імені митрополита Андрея Шептицького. Виконував бойові завдання у складі 47 окремої механізованої бригади «Магура» та 95 окремої десантно-штурмової Поліської бригади. Був командиром взводу управління роти безпілотних наземних систем 1 батальйону безпілотних систем військової частини А7031. Помер у Сумській лікарні 3 лютого. Йому було 32 роки.

Вічна пам’ять та шана усім полеглим Героям! Низький уклін та вічна пам’ять!