Львівська блогерка стала жертвою популярної на BlaBlaCar афери (відео)
Львівська блогерка Христина Соломаха збиралася дістатися до столиці через популярну онлайн-платформу з пошуку автівки. Вона отримала від водія посилання на оплату, але той виявився шахраєм, а посилання фішинговим — тобто, підробленим під оригінальний сайт організації. У дівчини знімали кошти доти, доки вона не заблокувала свою банківську карту.
Як львівська блогерка потрапила в аферу та як не стати ошуканим у такій ситуації — розповіли у сюжеті «Сніданку з 1+1».
Христина Соломаха — львівська блогерка, яка вирішила влаштувати експеримент і на місяць змінити спокійний Львів на динамічний Київ.
«В »Instagram« запостила новину про те, хто готовий помінятися на один місяць квартирами. Знайшлася пара з собакою, які давно мріяли пожити у Львові. Вони погодилися заїхати в квартиру подруги, а ми з собачкою туди», — розповіла дівчина.
Ситуація — як з головними героїнями фільму «Відпустка за обміном». Але романтичний настрій Христини зіпсували шахраї. Річ у тім, що блогерка завжди подорожує потягами, але п’ять місяців тому в неї з’явилася ще й подруга Найкі. Саме тому дівчина зрозуміла: потрібно їхати автівкою. Вона почала шукати водія на найпопулярнішій у світі онлайн-платформі з пошуку попутників: знайшла водія і він одразу скинув посилання для оплати поїздки.
З ваганнями, але Христина свої дані таки ввела: «Мене переконало, що там був пасажир плюс тваринка. Я думаю, якщо вже аферисти так заморочились, то вже якісь супер аферисти. Я ввела ці дані, оплатила. Потім бачу: спочатку знімається 550 грн, а потім проходить секунда — ще раз 550, потім тисяча гривень — і далі. Я заблокувала картку і зателефонувала в службу підтримки».
За декілька днів водій Анатолій, якому і переводила гроші Христина, написав, мовляв, не знав, що вона блогерка, а тому «на 2000 грн не збідніє». Після цього свій номер телефону Анатолій заблокував, а онлайн-платформа з пошуку попутників на наш запит не відповіла.
Про поширений вид Інтернет-шахрайства — фішинг розповів доцент кафедри інформаційної безпеки Київського політехнічного інституту Олексій Барановський: «Це сайти, які повністю імітують банківські, медичні чи новинні. Але вони є шахрайськими і хочуть, або фінансових, або даних входу та будь-якої інформації, яка є цінна для шахраїв».
Щоб розрізнити такі посилання, потрібно бути пильними. По-перше, банк вашого обслуговування не буде просити ваші особисті дані. Крім того, слід перевірте посилання на безпеку: ведіть в Інтернеті запит «перевірити посилання» — таких сервісів безліч. А ще слід уважно читати адресу посилання та звертати увагу на сертифікат сайту — замок зліва на початку адресної стрічки говорить про його безпеку.
