Лікар розповіла про захворюваність на коронавірус серед дітей на коронавірусну хворобу. Про те, чому діти почали більше хворіти на COVID-19 та на що слід звертати увагу батькам, щоб не пропустити симптоми та вчасно викликати «швидку», чим протікання хвороби у менших дітей відрізняється від того, як хворіють старші розповіла Завідувачка Другого педіатричного відділення Дитячої лікарні Першого територіального медичного об’єднання Львова Ірина Бережна розповіла в інтерв’ю «УНІАН».

Чому діти почали більше хворіти на коронавірус?

Вірус змінив свою фізіологію, бо під час попередніх хвиль дітей, хворих на коронавірус, практично не було. Наприклад, коли циркулював штам «Дельта», у Львові дітей з ковідом приймала лише обласна лікарня «Охматдит». Цього було цілком достатньо, бо хворих дітей були одиниці. А тепер довелося відкривати і у нас відділення. Причому ми вже практично заповнені під зав’язку. 

Основна причина, чому стало більше хворіти дітей — висока заразність, а ще — короткий інкубаційний період. Якщо під час перших хвиль пандемії ми говорили, що інкубаційний період може бути 4–7 днів, то тепер він може тривати день. І якщо хтось вдома має «Омікрон», за день може захворіти вся сім’я. 

Ще одна причина, на мою думку, дуже важко відрізнити звичайну вірусну інфекцію від ковіду. Симптоми практично однакові — заклало ніс, є нежить, горло болить, ніхто не думає, що це в дитини може бути ковід. Дитина контактує зі всіма і відповідно є джерелом інфекції.

Яка зараз ситуація у  лікарні ТМО? 

Ми працюємо лише з 19 січня і у нас є 100 ліжок для пацієнтів з коронавірусом. У суботу вранці у нас було 97 дітей, тож можна сказати, що ліжкомережа заповнена практично на 100 %. 

Ця цифра викликає занепокоєння. Адже існує ймовірність, що нам доведеться розгортати додаткових 50 ліжкомісць. У нас є така можливість, але потрібно буде закривати якесь відділення. Наприклад, хірургію. В такому разі постане питання — куди приймати інших хворих? 

Окрім того, ми повинні забезпечити належний догляд і лікування нашим маленьким пацієнтам з ковідом. А з такою кількістю це буде непросто. Сподіваємося до цього не дійде. 

Багато на апаратах ШВЛ? Який стан цих дітей?

На ШВЛ перебуває одна дитина, це восьмимісячна дівчинка. Вона поступила до нас вже тяжкою, але ми робимо все можливе, щоб вона одужала. Окрім неї, у нас ще троє дітей в реанімації, це діти від 3 до 7 років. Вони були тяжкі, але зараз їхній стан стабільний. Сподіваюся, сьогодні-завтра переведемо у звичайну палату. 

Якого віку пацієнти з ковідом серед дітей?

Найменша дитинка має місяць, найстарша — 16 років.

Які симптоми у дітей? 

Зараз основний симптом — висока температура тіла, до 39–40 градусів. Власне це і викликає у батьків найбільше занепокоєння. Вони день-два не можуть збити температуру і викликають «швидку». Другий основний симптом — захворювання верхніх дихальних шляхів. Тобто утруднене носове дихання, біль у горлі, сиплий голос і малопродуктивний (сухий) кашель. Деякі діти мають блювоту та діарею.

Тобто у дітей симптоми не відрізняються від симптомів у дорослих?

Так, але хочу зазначити, що дорослі важче переносять цей ковід. І ковідних пневмоній у нас практично нема, лише поодинокі випадки. 

Хочу зауважити, що дорослі діти, підлітки, хворіють складніше, а малі переносять цей штам, як звичайну вірусну інфекцію. Тобто, що менша дитина — то легше переносить недугу. Це спрощує і лікування, і догляд.

Як саме?

На щастя, «Омікрон» практично не вражає легені. Якби це були попередні штами, ми б мали велику проблему, якби було 100 хворих дітей. Але, на щастя, діти практично не потребують кисневої підтримки. Навіть якщо комусь і потрібен кисень, це ненадовго. Загалом у нас лише четверо дітей потребували такої серйозної кисневої підтримки. Але не слід забувати, що цей штам викликає клініку ларингіту, тобто дитина може мати задишку, набрякання голосових зв’язок. Та в цілому «Омікрон» легше лікується, ніж вірусна пневмонія.

Чи  є дітки з супутніми захворюваннями?

Є, але небагато. Наприклад, була 16-річна дівчинка з цукровим діабетом. Вона спочатку дев’ять днів лікувалася вдома, думала, що звичайна застуда, але це була справжня ковідна пневмонія. Тобто вона хворіла за дорослим типом. Це, власне, про що я кажу — старші діти переносять хворобу тяжче. 

На що батькам слід звернути увагу, щоб зрозуміти, що слід викликати «швидку» й госпіталізувати дитину?

Якщо у дитини температура, яку батьки не можуть збити, це перший показ до госпіталізації. Адже висока температура виснажує організм і можуть виникнути проблеми. Також якщо побачили, що дитині тяжко дихати, це теж привід для госпіталізації. Це не обов’язково може бути пневмонія, а досить ларингіту. Якщо дитина має супутню патологію (цукровий діабет, ваду серця, будь-які хронічні захворювання дихальної системи), треба обов’язково госпіталізувати, не потрібно чекати ускладнень. Я вже мовчу про онкологію, судинні проблеми, ниркову недостатність — це не обговорюється. Якщо в сім’ї є ковід, а дитина має проблеми зі здоров’ям, не треба чекати ні сімейного лікаря, ні «швидкої» — приїжджаєте з дитиною до нас і ми на місці зробимо всі аналізи, у нас є всі тести, реактиви і так далі.

Як захистити дитину від Covid?

Знаєте, я спочатку теж скептично дивилася на людей, які носили маски. Тепер думка змінилася. Перш за все, це культура. Людина, яка поважає тих, хто навколо, має носити маску. І мова не лише про ковід. Навіть якщо є нежить, значить, людина не є здорова, заразна і повинна носити маску, аби оберігати інших від інфекції. Таку культуру поважати інших треба прищеплювати дітям. Навіть щеплення настільки не врятує, як та профілактика. Отже, маски треба носити і дітям. 

Ми з колегами вже говорили, що до ковіду ми масок не носили і часто всі хворіли на різні віруси, а тепер почали носити маски — менше стали хворіти. До речі, маски не такі вже й дорогі, їх треба щоразу міняти, а не ходити місяцями в одній і тій самій, чи носити її в кишені. Також слід правильно її носити — не під носом чи на бороді. А ще треба регулярно мити руки і не ходити зайвий раз туди, де є багато людей.

Вакцинація. З якого віку слід вакцинувати дітей, на вашу думку?

Якщо буде гарантія, що та вакцина абсолютно безпечна, то можна вакцинувати і з п’яти років, у цьому немає нічого поганого. Хоча наразі у нас за показами можна з 12-ти. Але батьки чомусь зволікають… Думаю, батьки просто не довіряють вакцині, адже все нове, невідоме — лякає. В останні роки у нас взагалі скептично ставилися до вакцинації, а потім мали спалахи кашлюку, кору. Тож зараз ми маємо покоління невакцинованих дітей.

Ви сказали, що симптоми «Омікрону» дуже схожі на ГРВІ. Можливо, коронавірус втрачає свою вбивчу силу та стає звичайною застудою?

Дуже на це сподіваюся. Дивіться, спочатку в лікарні потрапляли старші пацієнти, тепер — діти, але вони вже переносять коронавірус в легшій формі. Будь-який вірус циркулює у різній популяції. Мусить пройти кілька років, за цей час він все тихне-тихне і зникає. Так було і з кором — минуло два роки, всі переконтактували, він втратив свою заразність і зник. Це характерно для всіх вірусів. Сподіваюся, що ця хвиля — остання, пройде трохи часу і ми навіть звертати не будемо уваги на якийсь нежить. Навіть не будемо знати, чи то у нас звичайна застуда, чи ковід.