Львівський архітектор показав унікальні дахи, які Львів втрачає

“5-ий фасад Львова” — під такою назвою 15 лютого у Львові відкрилася виставка світлин міських дахів, які зникають. Її автором є архітектор, громадський діяч і краєзнавець Іван Щурко. Переглянути знимки можна до 1 березня у кав’ярні-галереї “Штука” на вулиці Котлярській, 8.

Іван Щурко зібрав понад 2 тисячі фото, історичні і технічні матеріали про дахи, їх конструкцію, покрівельні матеріали і декоративні елементи. З львів’янами під час відкриття виставки ділився не тільки світлинами, а й емоціями і думками про те, як щоденно безповоротно зникають унікальні елементи з дахів Львова. Деякі унікальні дахівки, приклади дахового покриття та елементи дахів, котрі “виловив” серед сміття після ремонтів, продемонтрував усім присутнім на відкритті.

“Ми звикли, що в будинку є чотири фасади. Але насправді, будинок має також п’ятий фасад. Він нічим не гірший, а дуже часто значно кращий та цікавіший від решти чотирьох. Він унікальний. Бо, зазвичай, дах має декоративні елементи, які виготовлені в одиничному екземплярі. Якщо ми говоримо про вежі, шпилі, флюгери, вази, макскарони на фронтонах, то більшість цих елементів виготовляли для конкретного будинку. Їх не тиражували. Натомість гіпсова ліпнина, якою прикрашено більшість Львова, так чи інакше, є тиражована. Її виготовляли десятками екземплярів. Дуже часто, навіть дотепер, можна на горищах старих будинків побачити, що завбачливі будівничі початку ХХ століття завжди десь у кутку складали кілька тих ліпнинок, на випадок, якщо десь з фасаду воно відпаде. При ремонті їх можна повернути назад на фасад. З дахами такий “фокус” зробити було складно. Тому що це — складні, дорогі, а часто, просто втрачені технології. Особливо, коли ми говоримо про такі елементи, як шпилі, люкарни, котрі були з цинку або міді, для відтворення яких не маємо у Львові кваліфікованих майстрів. Якщо вони знищуються, то це безповоротно”, — пояснює проблему автор проєкту Іван Щурко.

У Львові, за словами архітектора, зникло таке поняття, як “ремонт даху”. Роками реставрація і ремонт дахів зводиться до нищення старого і безповоротного зникнення сотень дахових елементів. Наприклад, зліва, на даху головного корпусу університету імені Івана Франка, при недавній реставрації зникло багато дрібних декоративних елементів. Зокрема, остання автентична люкарна. Попри це, цю “реставрацію” у звітах УОІС подано, як зразкову, а об'єкт ще й висунули на участь у якомусь конкурсі.

Такі справи з дахами та фасадами на старих будинках Львова ще майже 5 років тому спонукали автора фіксувати дахи і їхні елементи на фото, а також створити у соцмережах сторінку “5-ий фасад Львова”, де публікує світлини та цікаві історії про львівські дахи, бляхарів, архітекторів, скульпторів тощо. Так народився цілий проєкт. Згодом до нього долучилася аспірантка Львівської політехніки Олена Фоміна. Спільно з Іваном Щурком, вони графічно відтворюють втрачені елементи і первісний вигляд старих львівських дахів. Творці проєкту “5-ий фасад Львова” сподіваються: колись львів’яни зрозуміють, що вони втрачають. І тоді, маючи графічні зображення, буде з чого відновити все втрачене так, як було спочатку. Не виключено, що саме спільний проєкт фото і графіки дахів стане темою наступної виставки в межах проєкту “5-ий фасад Львова”.