Мама «Азовця» з позивним «Орест» розповіла подробиці про останній дзвінок від сина

«Азовець» Дмитро Козацький з позивним «Орест» та автор шокуючих знімків із бункерів «Азовсталь» вперше за час полону, в якому перебуває із травня, вийшов на звʼязок 2 серпня. Сказав, що йому відомо про події в Оленівці, в нього ледь тримався голос.

Про це на відкритті фотовиставки «Небачена Азовсталь» ще минулого тижня розповідала мама бійця — Ірина Юрченко, інформує видання «Новини.Live».

«Діма сказав, що знає про події в Оленівці (через теракт, який влаштували росіяни, загинуло щонайменше 50 полонених азовців, — ред.), в нього ледь тримався голос. Сказав, що його не катують, поводяться нормально. Я сказала, що за них ніхто не забув, за них боряться, вони наші герої. Ми їх чекаємо і знаємо, що вони вийдуть. І знаючи, що мене слухають, я подякувала росіянам за те, що дали змогу почути наших дітей. Хочу, аби вони знали, що ми нація і люди, а не звірі», — уточнила жінка.

Вона також зазначила, що це був другий дзвінок від сина із середини травня, відколи полк «Азов» вивели із «Азовсталі».

«Орест дзвонив мені через три дні після виходу із »Азовсталі«. Ця розмова тривала кілька секунд, за які він сказав: «Я живий, ми в Оленівці, тримаємось. До звʼязку». Увесь цей час ми чекали обміну, як нам обіцяв Червоний Хрест і ООН. Вони взяли на себе обов’язки зберегти їхні життя. У списках загиблих, які оприлюднили рашисти, Дмитра не було. Але мені ще дужче боляче. Бо як так можна? Як можна зірвати знесилених людей без зброї?», — зазначила Ірина.

Коротка довідка про Дмитра.

Дмитро Козацький (позивний «Орест») родом із Малина, Житомирської області, з 2015 року служить у Маріуполі. Повномасштабну війну він зустрів там же, і з 1 березня разом з іншими українськими військовими тримав оборону на заводі «Азовсталь».

«Ореста» називають «очима Азовсталі». Він — автор відомих фото поранених бійців у польовому шпиталі на заводі «Азовсталь», які облетіли весь світ. Саме завдяки цим кадрам всі побачили, що там відбувалося під час бомбардувань росіянами.