Понад пів мільярда гривень, виділених на управління цією сферою, було використано безсистемно та малоефективно. До такого висновку дійшов аудит відповідності діяльності міністерства, звіт про який затвердила Рахункова палата 22 жовтня.

Єлизавета Пушко-Цибуляк, відповідальна за аудит член Рахункової палати, підкреслила, що культурна й інформаційна політика має важливе значення для України та її суспільного інтелектуального і духовного потенціалу. В умовах агресії з боку рф вона також відіграє ключову роль у зміцненні національної безпеки. Це стало однією з причин проведення контрольного заходу. Аудит охопив період 2020-2023 років і мав на меті з'ясувати, чи Мінкультури повною мірою забезпечило формування та реалізацію державної політики у своїй сфері, а також чи мало достатні ресурси для цього.

Протягом аналізованого періоду Міністерство культури нераціонально та безсистемно витратило 521,8 млн гривень на керівництво та управління у сфері культури та інформаційної політики. Міністерство не забезпечило повноцінного формування та реалізації державної політики у цих сферах, а також не досягло цілей, передбачених відповідною бюджетною програмою, яка мала на меті:

• забезпечення приналежності громадян України до єдиного культурного простору;
• надання можливості споживання громадянами доступних культурних послуг;
• зменшення обсягу маніпулятивного контенту та фейкових новин, повідомлень і матеріалів.

Розроблено лише 31% нормативно-правових актів, запланованих у рамках пріоритетних дій Уряду та робочого плану Міністерства на 2023 рік. Зокрема, не були створені Стратегія розвитку культури та план заходів для її впровадження, а також не затверджено низки нормативних документів, які б визначали перспективи та основні напрями розвитку у сфері інформаційної безпеки України.

Керівництво Мінкультури в 2020-2022 роках не забезпечило належної безперервності в процесах планування, моніторингу та звітування щодо реалізації своїх програм. Звіти про виконання робочих планів за цей період не були затверджені Міністром, що вказує на недостатню якість управління. Міністерство не змогло створити ефективну систему моніторингу, яка б відображала кількісні та якісні зміни у сфері культури та інформаційної політики.

Читайте також: На Закарпатті зіткнулись вантажівка та мікроавтобус, загинули дві людини

Підрозділи Міністерства культури виконали лише 40% заходів, передбачених планом роботи на 2023 рік та пріоритетними діями Уряду на 2020–2021 роки, спрямованих на реалізацію державної політики у сфері культури та інформаційної політики.