Більшість старшокласників Львівщини прагнуть пов’язати своє майбутнє з Україною. 57% учнів 8–11 класів шкіл і гімназій області заявили, що планують здобувати вищу освіту саме в Україні. Ще 21% вагаються, а решта вже розглядає інші можливості. Такі результати соціологічного дослідження, яке у травні–червні 2025 року провела дослідницька агенція Famа на замовлення обласної влади.

Презентація результатів відбулася 4 вересня під час засідання робочої групи з питань напрацювання обласної стратегії національної пам’яті при Львівській ОВА. За словами в.о. голови Львівської обласної ради Юрія Холода, дані опитування допоможуть у напрацюванні Стратегії національної пам’яті Львівщини та плану її реалізації:
«Метою дослідження є з’ясувати, як школярі ідентифікують себе з державою Україна, яким бачать майбутнє тут, як тлумачать історичні події та чи розуміють зв’язок між минулим і сучасністю. Дуже важливо також, звідки діти дізнаються інформацію та як її перевіряють, щоб розуміти, де їх може чекати небезпека вербування ворожими спецслужбами і як правильно доносити до них проукраїнські наративи», – зазначив він.

Підлітки патріотичні

Результати дослідження свідчать: гордість за Україну відчувають 83% опитаних школярів, із них 57% – цілком упевнені у своїх почуттях. Цікаво, що саме ця цифра збігається з відсотком тих, хто планує навчатися вдома. Найбільше юнацтво пишається українською історією (82%), незламністю під час повномасштабної війни (85%) та емоційною прив’язаністю до рідного міста чи села (69%).

Водночас лише 29% школярів абсолютно впевнені, що залишаться жити в Україні навіть за можливості виїхати. Інші 18% відповіли «швидше так», майже половина – ще вагаються.

Усі знають про Хмельницького

У трійці найвідоміших історичних діячів для старшокласників Львівщини – Богдан Хмельницький, Степан Бандера та Тарас Шевченко. Четверте місце посів Іван Мазепа. Натомість серед «лиходіїв» найбільше згадували Сталіна, Путіна, Януковича та Леніна.

До переліку героїв увійшло 147 постатей, з них 37 – учасники сучасної війни: зокрема Дмитро Коцюбайло («Да Вінчі»), Тарас «Сармат» Матвіїв, поет і доброволець Юрій Руф. Водночас, місцевих діячів молодь називає рідко — переважно спирається на шкільну програму. Проте інтерес до історії малої батьківщини є: 67% хотіли б знати більше про свій край.

«Знання про рідний край – це основа емоційного зв’язку, любові та готовності залишатися тут, відновлювати економіку, будувати майбутнє. Тому нам важливо дати дітям більше знань саме про їхню громаду. Також важливо, щоб діти не просто заучували факти, знання мають бути живі», – підкреслив Юрій Холод.

Історія важлива, але вчити її треба цікавіше

78% опитаних переконані, що важливо добре знати історію України. При цьому школярі демонструють запит на сучасні та інтерактивні форми навчання. Особливо популярним є відеоконтент, який підвищує зацікавлення предметом.

“Традиційні заходи національної пам’яті, де часто йдеться якраз про місцеві історичні події, учні часто сприймають без ентузіазму. Майже половина (48%) відвідує їх з примусу або взагалі не бере участі. Найчастіше беруть участь у “шкільних” подіях, заходи громади чи громадських організацій відвідує меншість. Одна з причин низького зацікавлення – школярі хочуть бути причетними до організації заходів та подій”, – зазначила СЕО дослідницької агенції Fama Мар’яна Малачівська.

Лише кожен п’ятий відчуває себе в спільноті

Ще один показовий результат – 80% школярів не належать до жодної молодіжної, спортивної, релігійної чи громадської організації. На думку експертів, це також сигнал для зміни підходів: молодь потребує не лише лекцій, а й живих форматів, що залучають до спільної діяльності та створюють відчуття причетності.

Новини – з Телеграму

Головними джерелами новин для юнацтва є цифрові платформи: Telegram (74%), TikTok (67%), Instagram (49%). Водночас важливу роль відіграють родина (63%), учителі (47%) та друзі (45%). Це питання передбачало можливість дати кілька відповідей. “Популярність Telegram та TikTok має насторожити, – вважає військовослужбовець та співініціатор створення стратегії національної пам’яті в області Антон Петрівський – Саме через ці соцмережі найчастіше вербує ворог, саме там поширює найбільше фейків і розгортає інформаційно-психологічні операції (ІПсО) проти України та українців”.

Дослідження є репрезентативним, його провела соціологічна агенція Fama на замовлення Львівської обласної військової адміністрації за співфінансування з бюджету Львівської обласної ради та приватного підприємства «Капітель». Опитуванням соціологи охопили 1087 учнів 8–11 класів із 31 школи області. Максимальна похибка вибірки – не більше 3%.

Ознайомитися з повним звітом можна за посиланням