Про це повідомляє пресслужба мовної обмудсменки.

Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська наголосила, що публічне виконання пісень російською мовою в Україні потребує чіткого законодавчого врегулювання, оскільки нині закон не містить відповідної заборони.

Нині статтею 15 Закону “Про культуру” обмежується відтворення музичних творів російських артистів,  які є або були у будь-який період після 1991 року громадянами РФ, та/або вироблені фізичною особою та/або юридичною особою, яка на момент їх оприлюднення була, відповідно, громадянином або зареєстрована в державі, яку в будь-який час визнано державою-агресором. Втім, додала обмудсменка, і тут не мовиться про мову виконання.

Уповноважений із захисту державної мови відповідно до Закону про державну мову має мандат здійснювати контроль за застосуванням державної мови під час публічних заходів, зокрема за тим, якою мовою були зроблені оголошення, афіші, квитки тощо, та, разом із тим, не наділений повноваженнями щодо обмеження чи заборони виконання творів іншими мовами, якщо це не порушує вимог, встановлених іншими законами.

У разі, коли мова про можливі порушення законів про заборону російського культурного продукту чи правопорядку під час концертів,  це – предмет реагування органів Національної поліції.

Водночас важливо розуміти, що правова допустимість не означає культурну і суспільну прийнятність. А суспільна легітимність у час війни набуває особливого значення. Публічне виконання російськомовного репертуару сьогодні викликає категоричне несприйняття у переважної частини громадян – і це беззаперечно. У час, коли триває війна не лише за території, а й за символи, мову й ідентичність, сцена та вулиця – це теж простори смислів, і вони мають звучати українською – мовою духовної сили українства, – додала вона.

Станом на сьогодні у низці міст України, зокрема в Києві та Тернополі, у відповідь на суспільний запит ухвалені рішення про обмеження публічного використання російськомовного культурного продукту на місцевому рівні, проте не передбачені жодні санкції.

Тож мовна обмудсменка зауважила, що такі ініціативи потребують загальнодержавного нормативного забезпечення, юридичної визначеності: і для органів місцевого самоврядування, і для виконавців, організаторів заходів, суб’єктів господарювання.

Читайте також: У Львові провели в останню путь Ярослава Рущишина

Українське суспільство чітко демонструє свій моральний вибір – на користь української як мови опору, сили та майбутнього. Завдання держави – створити для цього зрозумілі, легітимні та ефективні правові інструменти, – резюмувала Івановська.