Україна могла б пережити гіршу ніч, однак на Алясці жодної угоди не було укладено без них. Про це пише CNN.

Президент США Дональд Трамп виглядав засмученим і втомленим. Можливо, тому, що президент Росії Володимир Путін здавався незламним, продовжуючи говорити про «корінні причини» війни та не надто реформованим. Звучачи як погроза, він навіть попередив Київ та його європейських союзників не втручатися в будь-який поточний процес, у який, на його думку, він втягнув Трампа.

«Ми очікуємо, що Київ та європейські столиці сприймуть усе це конструктивно та не створюватимуть жодних перешкод, не намагатимуться зірвати намічений прогрес шляхом провокацій та закулісних інтриг», – сказав Путін.

Дзвінок Трампа до Києва та його союзників по НАТО, можливо, й представляв собою певну структуру, яку Путін вважав «угодою», але зрештою, судячи з виразу обличчя Трампа та його слів, було зрозуміло, що він не уклав жодної суттєвої угоди, яка, на його думку, спрацює. Вони навіть не обідали разом, і Путін помчав геть на своєму літаку.

Найскладніші частини переговорів – це ті, які залишаються неузгодженими в кінці. А заява Трампа про те, що деякі «важливі» речі залишилися невирішеними, свідчить про незначний рух у таких питаннях, як те, якої землі хоче Путін, та припинення вогню.

Але тут є дві великі перемоги для Путіна. По-перше, чудове бачення червоної доріжки, яку він запросив до Сполучених Штатів, та поїздка на "The Beast" (службовий автомобіль Трампа "The Beast") — обидва варіанти є надзвичайною формою репутаційної реабілітації воєнного злочинця. Це було жахливе видовище для багатьох українців; ситуацію ще більше погіршило те, що глава Кремля назвав Україну «братньою» країною, незважаючи на вбивства її мирних жителів протягом трьох з половиною років.

Друга перемога – це час. Путін отримав більше часу для просування своїх військ через лінію фронту. Незрозуміло, чи Трамп достатньо розлючений, щоб у найближчі дні могли бути запроваджені вторинні санкції. Але Путін, схоже, не поводився так, ніби поспішав, пропонуючи подальші зустрічі та постійну роботу. Час має значення, оскільки літній наступ Путіна близький до того, щоб перетворити поступові здобутки на стратегічні перемоги.