На Буковині лісники взялися за порятунок популяції червонокнижних зубрів (ВІДЕО)

На Буковині взялися рятувати від вимирання червонокнижного зубра. Лише цього року, у величезному вольєрі, у горах, народилося двоє зубренят, йдеться в сюжеті «ТСН.19:30».

Стадо зубрів галопом мчить із гори до годівниць. Оскільки в цих тварин панує матріархат, керує зграєю десятилітня Марта. Ще кілька років тому про таке стадо на Буковині годі було й мріяти — у 1990-х на червонокнижних тварин масово полювали браконьєри, а на всю область залишилося не більше трьох десятків звірів. Народжують самиці рідко — одне зубреня раз на кілька років. Тому тваринам загрожувало вимирання. 

І досить вдало. Лише цього року, у величезному вольєрі, у горах, народилося двоє зубренят. Журналіст «ТСН» побував у єдиному в Україні розпліднику для зубрів. І навіть побачив 70-кілограмових дитинчат.

Щоби відродити популяцію, чотири роки тому створили розплідник. Першим поселенцем став дворічний Мурза, викуплений у миколаївського зоопарку.

«Ми привезли його з теплих країв, він трошки був загублений, але призвичаївся і тепер повноцінний наш мешканець», — розповів головний мисливствознавець Сторожинецького лісгоспу Сергій Чистов.

Потім Мурзі придбали подругу, проте вони не порозумілися, тож два роки тому розплідник докупив іще п’ятьох дорослих тварин із Вінниччини. Тоді зубри і збились у стадо. Вочевидь, нове місце їм припало до душі — цьогоріч у табуні народилось одразу двоє малюків — Мурка і Мурчик. 

Із появою зубренят підібратися до червонокнижної зграї стало непросто: у зубрів від природи дуже гострий нюх і вони здатні розчути у лісі найменше шарудіння. Тому, аби не наполохати тварин, доводиться спостерігати за ними з відставні у сотню метрів. Незвичний запах або необережний рух — і зубри миттєво зникнуть у лісі. Тому лісники вимикають рації і розмовляють пошепки. У величезному вольєрі на 20 гектарів тварини почуваються, як у дикій природі: дорослі шукають їжу, малі намагаються їм наслідувати, але не завжди встигають. Узимку тварини майже весь час чатують біля годівниць.

«Вони знають, що їх підгодовують, і годуються тут. Основні корма — сіно, близько 20 тон, кормові віники топинамбура, 5 тон зерна», — розповів мисливствознавець Сторожинецького лісгоспу Руслан Рудий.