На місці падіння літака-винищувача І-16, у лісі в Золочівському районі, представники «Пам’яті» викопали шурф на ймовірному місці знаходження останків пілота. Вони були на зовсім незначній глибині — на поверхні снігу було більше, ніж землі зверху загиблого льотчика.

Як повідомляє «АрміяInform», пошуковці громадської організації «Пошук літаків в Україні» здійснили вже другий від початку року виїзд на розкопки місця падіння літака Другої світової війни в Золочівському районі Львівщини.

Як розповів керівник пошукової групи Андрій Кір’янов, пошуковці ретельно просіяли ґрунт у пошуках медальйона чи бодай чогось для ідентифікації льотчика. Проте, на жаль, марно. Натомість знайшли кілька малих ґудзиків РСЧА, монети номіналом 1 і 5 копійок 1938 та 1939 років, застібки парашутного ранця, частини згорілої тканини парашута, прив’язні пряжки. Але головне — петлички, так званий кубар, що свідчить про приналежність загиблого до молодшого офіцерського складу. «Кубарі» носили командири у званні лейтенанта (також — молодшого та старшого лейтенанта). Вони мають вигляд квадратів із червоною емаллю. Отже, коло пошуків звузилося — в архівах треба шукати лише тих льотчиків, які не повернулися з польоту 22–23 червня 1941 року, і були при цьому у званні плюс-мінус лейтенанта.

Останки пілота забрали для належного поховання на цвинтарі, а пошуковці вирішили спробувати встановити особу загиблого методом архівного пошуку.

— Перебрали полки, які вели бойові дії в цьому районі, — продовжує Андрій. — 22–23 червня тут діяли 23-й, 28-й, та 164-й винищувальні авіаполки. 23-й ВАП станом на 22 червня вже не мав літаків І-16 — всі було знищені німцями ще на аеродромі. 28-й ВАП ще мав кілька літаків цієї моделі (4–6 одиниць), але всі вони були зайняті обороною аеродромів Цунів та Львів, а також вели повітряні бої в напрямку Рави-Руської. Та й по логістиці місце падіння далеко від базування цього полку. Залишається 164-й ВАП, що базувався в Куровичах (на той час населений пункт називався Куровіце).

Далі пошуковці встановили, що у ці два дні, 22–23 червня, полк і зазнав основних втрат. Половина літаків була знищена бомбами ще на аеродромі. З вцілілих машин 8 було збито. Перебравши списки втрат особового складу, дійшли до висновку, що тільки четверо льотчиків відповідають місцю падіння, даті та військовим званням. Це — молодші лейтенанти Федір Митрофанович Мойсейченок, Мартин Євстахович Мітін, Іван Андрійович Самойлов та Ігор Григорович Семенюк. Перший — командир ланки, решта — льотчики. Один українець, один білорус і двоє росіян. Льотчик-українець, до речі, з Кіровоградщини. Але — кого ж саме з молодих пілотів, які в перші дні війни прийняли свій останній повітряний бій, знайшли львівські пошуковці? Наразі це питання залишається відкритим. Але пошуковці сподіваються, що їм усе ж вдасться прив’язати номер літака, який їм уже відомий, до одного з прізвищ, аби поховати конкретно визначеного льотчика.

Уламки літака передані до Державного музею авіації імені О. Антонова.

Фото: "АрміяInform"