Любителі шашликів пустили на дрова 250-літню церкву. Інцидент стався у селі Залужжя, що на Збаражчині. Невідомі відпочивальники вирішили посмажити м’яско, використовуючи замість хмизу та сухого гілля, дубові балки старовинного Свято-Михайлівського храму. Зсилаючись на дописи із соцмережі, про це повідомляє Західноукраїнський інформаційний портал Прес-центр.

У 2011 році ініціативна група залужанців та збаражан перевезла цю церкву у розібраному вигляді з с. Горинки, Кременецького району, на Збаражчину, щоб відремонтувати святиню та встановити на Чернечій горі. 

«Про святотатство на Чернечій горі розповіли місцеві жителі, які побачили, що залишили після себе відпочивальники, коли наступного дня гнали корів з пасовиська. Селяни були вражені і спантеличені побаченим. Їм було невтямки, як таке можна вчинити — бенкетувати та розважатися на святому місці, облаштувавши свою «відпочинкову зону» з церковних, посвячених будівельних матеріалів та старовинних балок, з яких 250 років тому була побудована церква, використовуючи їх не лише як імпровізовані столи та лавки, а й як паливо для багаття», — цитує дописи видання.

Настоятель церкви у селі Залужжя отець Михайло Найко, каже на такий крок хтось пішов усвідомлюючи наслідки: "Як можна було не побачити, що рівненько поскладані та накриті від дощу під навісом, пронумеровані, вирізьблені старовинні дубові балки були зовсім не схожі на звичайні дрова для розпалу, — обурюється отець Михайло. — Щоб витягнути їх із стелажу, потрібно було мати неабияку силу та діяти групою осіб, оскільки балки масивні, шестиметрові, з гранями 14 см та 30 см. Вочевидь, ці бузувіри усвідомлювали, що роблять. І таке святотатство вчинили не москалі, не приїжджі сепаратисти, а свої, місцеві манкурти-яничари, і від усвідомлення цього факту ще болючіше", — наголошує священик.

На Чернечій горі та на Підзамочку має розміститися музей під відкритим небом. Тож, дерев’яна церква мала б стати унікальним музейним експонатом. Однак, як зазначається у статті, наразі музей не облаштовують через брак коштів. Й не охороняють його надходження — мабуть з тої ж причини.