Комерційна фірма, яка заробляє на прокладанні шляхів, задарма збудувала дорогу у селі Лопушани, на Тернопільщині. Безкоштовний асфальт вивів журналістів на цілу схему, за якою «доброчинці» непогано заробляють на тендерах, йдеться у сюжеті «ТСН.19:30».

Першого в Україні благодійного шляху в село Лопушани немає навіть на картах. Тамтешні селяни зроду не знали, що таке асфальтне покриття, але добре знають, кому за нього дякувати. Кілька разів на рік цією дорогою в рідні місця їздить генерал СБУ, екс-начальник депаратменту боротьби з економічною злочинністю Василь Пісний, який народився в Лопушанах, там поховані його батьки. За дивним збігом обставин, асфальт закінчується саме біля цвинтаря.

Проклала цю дорогу відома на ринку Тернопільщини фірма «Авакс-проф». Її пояснення: тренувалися класти асфальт. «Зіткнулися з проблемою, що нема фахівців на техніку. Банально асфальтоукладчика знайти важко. Почали ми з тою технікою трошки там випробовувати, не знаю. Ну, вибрали це село, так вийшло», — каже начальник виробничого відділу фірми Володимир Хоміцький.

 

Громадські активісти натякають, що насправді річ у преференціях: проклав дорогу — тобі допоможуть з тендерами, щоб заробити ще більше на інших шляхах. І підозрюють, що виконавець повністю «відіб’є» вартість «тренувальної» дороги на інших контрактах. Тим більше, нестачі в них немає — після прокладання асфальту в село Лопушани «Авакс-проф» отримала майже сотню контрактів в області за схемою “без конкурсу” — це коли держзамовник оголошує ремонт дороги 40-метровими шматками, а вартість робіт на кожному не перевищує 200 тисяч гривень. У цьому разі цілком законно можна обійтися без торгів.

Але є й інші варіанти — класичні піддавки. Тоді на тендер заявляються головний учасник і липові конкуренти, відбувається імітація торгів, а перемагає той, хто треба. Трапляється, що документи обох таких «конкурентів» готує одна і та сама людина. Виявити підставних “помічників” нескладно — зазвичай, фірма нещодавно створена і майже не має активностей на ринку. За приклад головний тернопільський автомайданівець натякає на фірму “Інвестбуд-2016”. Статутний капітал цієї організації — «аж» 300 гривень. Скидалися по сотні троє власників, одна з яких учителька на пенсії, чоловік котрої про бізнес дружини вперше чує. А за місцем реєстрації фірми розташоване сільське кафе, де про «Інвестбуд-2016» нічого не чули. Тим не менше, компанія фігурує у багатомільйонних торгах на ремонт доріг, але ніколи не перемагає.

В офісі тимчасово мешкають комбайнери з місцевого приватного підприємства, а головою є депутат обласної ради Василь Вислоцький. «Я навіть не знав, є ця фірма чи нема і шо вона робить. Тільки сьогодні дізнався, бо ви приїхали», — заявив він журналістам. Розслідування разом із сільським головою виводить на бухгалтера «Інвестбуду», а далі — на відомих братів. Один – нардеп-скандаліст Олег Барна, який полюбляє брудною лайкою спілкуватися з журналістами. Інший — голова Тернопільської облдержадміністрації Степан Барна. Останній каже, що дорожніх фірм не реєстрував, але за дивним збігом донька співвласниці «Інвестбуду», тієї самої вчительки-пенсіонерки, працює пліч-о-пліч з Барною — вона начальник відділу забезпечення діяльності керівництва області у Тернопільській ОДА. Втім, про причетність матері до бізнесу з автошляхами вона теж нібито вперше чує від журналістів.

Врешті-решт «ТСН» знайшла директора цієї компанії, це такий собі Ігор Смоляк. Він пояснив, що на вчительку фірму зареєстрував, бо вона подруга його мами, а на себе не оформлював, бо так порадили юристи. А чому прописав фірму в далекій і чужій йому Нагірянці та ще й у будинку депутата — пояснення ще дивніше: «Упіймав першого, хто біг. Кажу: така і така ситуація, хочу відкривати і щось думати. А він каже: добре». Закон такі дивні реєстрації не забороняє, а оскаржувати торги можуть лише ображені конкуренти, яких безпідставно дискваліфікували. Їх і закликають це робити.