Біологічний батько протягом багатьох років не цікавився долею сина, а коли той загинув на війні, вирішив претендувати на компенсацію від держави.

У селі Хренів Володимирського району Волинської області поховали 37-річного військовослужбовця Анатолія Левончука, який загинув у російсько-українській війні. Після смерті сина-героя раптом з'явився його біологічний батько і став претендувати на частину грошей, які платить держава родинам загиблих військовослужбовців.

Історію Тетяни Дмитрук, матері загиблого Анатолія Левончука, розповідає «Фокус».

За словами Тетяни, вона виростила сина сама. Чоловік — Віталій Левончук залишив її удвох із дитиною, коли Анатолію було 4 роки. Хоч вони й мешкали в одному селі, але батько не цікавився долею сина. Поки він працював у колгоспі, бухгалтерія вираховувала якісь аліменти, а далі виконавчі листи не могли наздогнати аліментника. Зараз, коли син загинув, біологічний батько об'явився і зажадав грошей.

«Від таких батьків, про яких нагадує тільки запис у документі, дітей захищати треба. Думаю, що й син був би проти такої зрівняйлівки. Я б краще ці гроші на нашу армію віддала», – сказала Тетяна Іванівна.

На бік жінки стали односельці та місцева влада. Вони стверджують, що жінка сама ростила сина і ставила його на ноги.

Біологічний батько так і не зміг розповісти журналістам про участь у житті сина після розлучення з дружиною. Втім, зауважив, що востаннє бачився з сином, коли той вирушав на один із військових полігонів і вони «поговорили».

А стосовно грошової компенсації, на яку претендує, хоч і не ростив дитину, він говорить: «По закону мені положено…».

За інформацією видання, дідусь обіцяє гроші віддати 14-річній онучці (у загиблого Анатолія Левончука залишилася донька), але в родині загиблого чоловіка впевнені, що грошей від дідуся онука не побачить.

Виплати родинам загиблих військовослужбовців:

Сім’я кожного військового, який загинув у війні проти рф, має право на отримання компенсації – одноразову грошову допомогу у розмірі 15 мільйонів гривень.

На допомогу від держави можуть розраховувати не лише члени сім’ї загиблого захисника, але й особи, які перебували на його утриманні.

Це, зокрема:

батьки,

дружина/чоловік, які не одружилися вдруге;

діти, які не мають і не мали своїх сімей;

діти, які мають свої сім’ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття;

діти, обоє з батьків яких загинули або зникли безвісти.

Читайте також: мати льотчика віддала гроші, отримані після загибелі сина, на облаштування реабілітаційного центру для воїнів.

До кола членів сім’ї також належать особи, які постійно мешкають із військовослужбовцем та ведуть спільний побут. Це можуть бути не лише близькі родичі військовослужбовця, але і близькі родичі дружини, вітчима, мачуха тощо. Основним критерієм для визначення їх як членів родини є: проживання разом, ведення спільного побуту, ведення спільного бюджету і, відповідно, витрат.