На Яворівщині через засилля бобрів руйнуються гідроспоруди (фото)

На Яворівщині чисельність бобрів уже вийшла за межі оптимального рівня. Про це пише «Четверта студія», з посиланням на сторінку Яворівський національний природній парк. Так, на Яворівщині бобри вперше були виявлені на початку 1990-х років на річці Ретичин (притока р. Шкло) на проміжку між селищем Краковець і селом Коханівка. У 1999 році бобер уже зустрічався на усіх притоках басейну р. Сяну, що в межах Яворівського району. Звірі з’явилися на водосховищах, водовідвідних та меліоративних каналах, а також на окремих карстових озерах і ставах. На території Яворівського національного природного парку поселення бобрів вперше було виявлено у 2005 р. На даний час ресурси цього виду уже вийшли за межі оптимального рівня, все відчутною стає шкода від їхньої діяльності: руйнуються гідроспоруди, підтоплюються лісові масиви і луки. «Ніхто не заперечує важливої ролі бобрів в природних екосистемах. Однак все має бути в міру, і там, де це доречно. Інформація про те, що чисельність бобрів уже вийшла за межі оптимального рівня стосується Яворівського адміністративного району загалом, а не лише парку. І насправді чисельність бобра на території району є надмірно високою. Звірі почали заселяти водойми навіть у межах населених пунктів. Створюючи греблі на невеличких водотоках (струмочках), підтоплюють городи, сіножаті, лісові масиви і навіть будівлі. Тобто йдеться про те, що бобри при надмірній чисельності завдають збитки людині і її господарській діяльності, а не природі. Що стосується Яворівського НПП, основною шкодою від цих тварин є руйнування дамб рекреаційних водойм. Так історично склалося, що у долині річки Верещиці та її притоках створено низку штучних водойм, частина з яких увійшла в територію парку і на даний час використовуються здебільшого в рекреаційних цілях. Необхідно усвідомити, що національний природний парк це не заповідник, на частині його території ведеться обмежена господарська діяльність, розташовані житлові будівлі, функціонують рекреаційно-відпочинкові зони, у тому числі водойми для купання і рибальства. І, що ви пропонуєте робити, коли у цих водоймах оселяються бобри, які починають руйнувати гідроспоруди (дамби), в котрі вкладено немалі кошти і працю людей? Залишити все як є — хай бобри відновлюють порушені екосистеми? Стосовно вовків, то вони у нас трапляються регулярно, проте на чисельність бобрів це ніяк не впливає. А от конфлікти з населенням були. Наприклад, кілька років назад на території господарства «Майдан», яке розташоване в межах Яворівського НПП за одну ніч вовки заїли більше десятка овець. Не можна порівнювати невеличкий національний парк, площею 7 тис га, розташований в густонаселеному регіоні, з величезними парками США, Канади, чи Сибіру, де природа мало змінена людиною, діють процеси саморегуляції та немає конфлікту з місцевим населенням. Щодо оптимальної чисельності бобра, то вона має бути такою, за якої не відбувається відчутної шкоди господарській діяльності людини та екосистемам. Конкретні нормативи чисельності розроблені лише для мисливських угідь (Настанова з упорядкування мисливських угідь, 2000)», — зазначив Сергій Стельмах — науковий співробітник Яворівського НПП.