У Верховній Раді пропонують внести зміни до бойового імунітету у Кримінальному кодексі.

Про це пише Судово-Юридична газета.

Група народних депутатів зареєстрували два законопроекти 13146 та 13149 – про внесення змін до Кримінального кодексу та до закону про оборону України щодо обставин, які виключають кримінальну відповідальність діяння та забезпечують бойовий імунітет в умовах дії воєнного стану та ведення воєнних, бойових дій.

Як вказують депутати, чинне визначення в законодавстві поняття «бойовий імунітет» не забезпечує реальний захист військового командування, військовослужбовців Збройних Сил України, добровольців Сил територіальної оборони, працівників правоохоронних органів від несправедливого кримінального переслідування.

Так, в існуючій редакції статті 43-1 Кримінального кодексу приведена норма про те, що не є кримінальним правопорушенням лише діяння, яке стосується заподіяння шкоди життю або здоров’ю особи, яка здійснює агресію проти України, або заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам.

«Водночас, наразі не визначено, що кримінальним правопорушенням не є діяння, що призвели до втрат особового складу, бойової техніки, іншого військового майна чи інших наслідків застосування збройної та іншої сили саме при відсічі збройної агресії, а норма щодо заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам не конкретна і допускає подвійне або вибіркове тлумачення», вказують ініціатори проекту.

Так, у статті 43-1 КК пропонується уточнити, що не є кримінальним правопорушенням діяння (дія або бездіяльність), вчинене в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту та спрямоване на відсіч та стримування збройної агресії рф або агресії іншої країни, яке повʼязано з втратами особового складу, бойової техніки, іншого майна або заподіяло шкоду правоохоронюваним інтересам особи чи держави, або заподіяло шкоду життю або здоровʼю особи, яка здійснює агресію, за відсутності ознак катування чи застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом, інших умисних порушень законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обовʼязковість яких надана Верховною Радою України.

Також пропонується уточнити, що посадові особи і громадяни, винні у порушенні законодавства та інших нормативно-правових актів у сфері оборони України, несуть визначену законом і відповідальність, крім випадків передбачених статтею 43-1 Кримінального кодексу.

В статті 425 КК «Недбале ставлення до військової служби» пропонується уточнити, що за недбале ставлення військової службової особи до служби відповідальність настає лише за наявності реальної можливості виконання обовʼязків належним чином.

Читайте також: "Трамп отримав увагу всього світу. Так чи інакше, зараз усі почнуть з ним говорити", - експерт-міжнародник Олександр Краєв

Відповідно у Законі «Про оборону України» пропонується уточнити термін «бойовий імунітет», а саме бойовий імунітет – це правовий принцип, згідно з яким військове командування, військовослужбовці, поліцейські поліції особливого призначення Нацполіції, добровольці Сил територіальної оборони ЗСУ, працівники правоохоронних органів, які відповідно до своїх повноважень беруть участь в обороні України, особи, визначені Законом «Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України», не підлягають притягненню до відповідальності, у тому числі кримінальної, за втрати особового складу, бойової техніки чи іншого військового майна, тимчасової втрати окремих територій держави, інші наслідки застосування збройної та іншої сили під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання воєнних та організаційних заходів з оборони України із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння) або без такого, настання яких неможливо було передбачити при плануванні та виконанні таких дій (завдань), або які охоплюються виправданим ризиком, або для запобігання яких не існувало реальних можливостей крім випадків порушення законів та звичаїв війни або застосування збройної сили, визначених міжнародними договорами, згода на обовʼязковість яких надана Верховною Радою.