Сечогінні препарати, або як їх ще називають, діуретики, – це лікарські засоби, що допомагають вивести зайву рідину з організму, позбутися набряків.

Їх часто призначають при комплексному лікуванні гіпертонії та хронічної ниркової недостатності. Але лікарі категорично не рекомендують самостійно приймати сечогінні препарати через можливий ризик розвитку електролітного дисбалансу, зневоднення та інших серйозних ускладнень.

Пропонуємо вам з'ясувати, в яких випадках і як довго можна приймати діуретики, кому протипоказані ці препарати і як вибрати найбезпечніший засіб для боротьби з набряками.

У яких випадках можуть призначатися сечогінні препарати?

Сечогінні препарати призначаються не лише при набряках. Засоби цієї групи найчастіше застосовуються для лікування наступних патологічних станів:

• Цирозу печінки, що супроводжується асцитом. При асциті спостерігається накопичення великої кількості рідини в черевній порожнині, обсяг якої може досягати кількох літрів! У деяких випадках пацієнтам для полегшення проявів асциту достатньо застосування сечогінних препаратів.
• Набряк легенів. Цей стан може виникати з багатьох причин, починаючи від серцевої недостатності та закінчуючи отруєнням деякими лікарськими препаратами. Сечогінні засоби в цьому випадку застосовуються в комплексі з іншими ліками.
• Набряк головного мозку. Діуретики при набряку мозку застосовуються тільки в умовах стаціонару, а пацієнт знаходиться під цілодобовим наглядом лікарів.
• Хронічної ниркової недостатності (ХНН). Сечогінні засоби можуть призначатися на різних стадіях ХНН – вони підбираються лікарем на підставі отриманих лабораторних аналізів крові та сечі.
• Нецукровому діабеті. При лікуванні цієї патології сечогінні препарати призначаються при розвитку ускладнення у вигляді ХНН.
• Артеріальної гіпертонічної хвороби. Діуретики допомагають знизити рівень кров'яного тиску та часто призначаються в комплексі з іншими антигіпертензивними препаратами.

Це далеко не повний перелік можливих показань для прийому сечогінних препаратів. У кожному конкретному випадку лікар приймає рішення про застосування того чи іншого лікарського засобу із цієї групи.

Кращі сечогінні препарати

Які ж діуретики найбільш ефективні та безпечні? На це питання ніхто не зможе дати правильної відповіді, адже для кожного ліку існують свідчення, протипоказання та особливості застосування. Наприклад, ліки, що допомагають при набряку легень, будуть небезпечні при тривалому застосуванні як антигіпертензивна терапія (“від тиску”).

Всі діуретики діляться на кілька груп, які кардинально відрізняються складом, дією та показаннями до застосування:

• Петльові сечогінні препарати, наприклад Торасемід, Фуросемід. Це “найпопулярніші” діуретики, які часто можна зустріти у домашній аптечці. Але далеко не всі знають, як часто можна пити Фуросемід без шкоди для здоров'я. Цей препарат можна приймати лише за призначенням лікаря. Справа в тому, що разом з рідиною він виводить з організму необхідні електроліти та солі, що може призвести до судом і навіть зупинки дихання.

• Тіазидні сечогінні препарати, наприклад Гідрохлортіазид. Використовуються у комплексній терапії гіпертонічної хвороби. Вони не виводять кальцій з організму і можуть застосовуватися навіть для пацієнтів з остеопорозом (підвищеною крихкістю кісток).
• Калійзберігаючі сечогінні препарати, наприклад Верошпірон. Такі ліки вважаються безпечнішими, ніж петлеві діуретики, тому що не впливають на рівень калію в крові.
• Осмотичні сечогінні препарати, наприклад Манітол. Це специфічні діуретики, які найчастіше використовують у умовах стаціонарного лікування. Можуть використовуватись при лікуванні тяжких патологій, наприклад сепсису.