Про це розповіли у 128-й окремій гірсько-штурмовій Закарпатській бригаді

У дівчинки від народження ДЦП, їй важко координувати рухи, попри це вона плете з бісеру браслети робить обереги, продає, а гроші передає на ЗСУ. 

Марічка Вайло родом із с. Кам’янське на Запоріжжі. З перших днів повномасштабної війни дівчинка разом із родиною повинні були тікати в обласний центр, оскільки село фактично перебуває на лінії фронту й зруйноване вщент. Спеціальна загальноосвітня школа-інтернат, де вчилася дівчинка, розбита обстрілами російської артилерії, від будинку, в якому вона росла, теж мало що залишилося. Батько Марусі – кадровий військовий.

Читайте також: Обговорення відкриттів пляжів: мінна небезпека на Одещині досі висока

«Ми дізналися, що на нашому напрямку воює 128 окрема гірсько-штурмова Закарпатська бригада, написали на її сторінку у фейсбуці, попросили про зустріч і передали подарунки – підписаний прапор України, обереги, малюнки, браслети, іконки, – продовжує бабуся. – Внучка й далі плете браслети й робить обереги, незважаючи на хворобу, не збирається зупинятися…»