Обережно - змії

Для гадюки звичайної властивий темний колір, забарвлені смужки вздовж спини. Завдяки кольоровій гамі, змії малопомітні у довкіллі (серед листя, трави, чагарників тощо). Форма голови – округло-трикутна  з притупленим носовим кінчиком та виступаючими виличними кутами, в яких розташовані отруйні залози. Голова різко відмежована від тулуба. Тіло товсте, до заднього кінця різко звужується, переходить у хвіст.

Варто пам’ятати деякі особливості їх поведінки. Змія ніколи не нападає на людину першою. Якщо її випадково зачепити або наступити на неї, то вона завжди перед нападом набуває загрозливої пози – згортається «калачиком», зигзагоподібно вигинає тіло, окремі види сильно шиплять. Укус змії – акт самозахисту. При цьому зуби виступають вперед, і під час укусу проникають у тіло жертви. Укуси отруйних змій глибокі і болючі.

Симптоми отруєння. В ураженій ділянці тіла з’являється неспецифічний біль, відчуття печії, почервоніння та оніміння шкіри, набряк м’яких тканин, обмеження рухів у розташованих поруч суглобах. Зазначені ознаки швидко поширюються на всю ділянку тіла, зокрема на кінцівку – руку, ногу. Порушується координація рухів, виникає слабкість у м’язах гортані, оніміння язика. Постраждалий не може розмовляти, ковтати, виникає надмірна слинотеча. Розвивається сонливість, дихальні рухи вкорочуються, підвищується температура тіла до 38-39°С, виникає загроза паралічу дихальних м’язів.  Шкіра в ділянці рани набуває червонувато-синюшного забарвлення. Через 20-40 хв. шкіра стає блідою, з’являється головокружіння, нудота, блювання, слабість і частий пульс, знижується артеріальний тиск, настає втрата свідомості.

Під час огляду потерпілого є почервоніння (гіперемія) з синюшним відтінком шкірних покривів, у місці укусу – чіткі дві ранки округлої форми, набряк тканин, їх ущільнення в місці укусу. Поступово знижується артеріальний тиск (гіпотонія), прискорюється частота серцевих скорочень (тахікардія), задуха, порушується функція нирок – припиняється виділення сечі (олігурія).

Крім негативного впливу токсину на центральну нервову систему та серцеву діяльність, мембранотоксична дія отрути спричиняє гостру ниркову недостатність, ураження клітин серцевого м’яза та печінки.

Важливого значення набуває явище сенсибілізації (алергічна дія), що може призвести до анафілактичного шоку. За таких обставин потерпілому необхідно негайно надати медичну допомогу.

Перша допомога. Негайно приступити до видалення отрути з рани. Ні в якому разі не можна відтерміновувати цю процедуру – інакше токсин пошириться по всьому організму. Відсмоктування отрути проводять за допомогою медичної банки, якщо такої немає – використовують звичайну склянку. Для цього у порожнину скляного посуду уводять запалений фітіль, швидко обводять ним порожнину судини і прикріплюють до ранки. Якщо процедура виконана правильно, тканина тіла втягується у порожнину банки.

Отруту можна висмоктувати і ротом, але якщо немає патологічних змін у порожнині рота (карієс зубів, тріщини язика та губ, їх пошкодження тощо). При цьому постійно спльовують відсмоктану рідину і промивають рот водою.

Припалювання ранки сірником, додаткові розрізи, вирізування ураженої ділянки шкіри – недопустимо, оскільки під час таких втручань токсин швидко поширюється і виникає загроза потрапляння в ранку хвороботворних бактерій.