Російські загарбники ґвалтували і ґвалтують українських дітей та жінок. На безкоштовну лінію психологічної підтримки для жертв сексуального насильства надійшло вже більш як 400 дзвінків. 

Про це повідомила в інтерв’ю «Суспільному» омбудсмен Людмила Денісова. 

«Наприкінці березня наші військові стали звільняти Київщину. Почалися дзвінки, люди говорили, що вони — жертви сексуального насильства. Ми разом з ЮНІСЕФ зробили безкоштовну цілодобову гарячу лінію щодо надання психологічної підтримки. З 1 по 14 квітня таких дзвінків було 400. Зараз, звичайно, вони продовжуються», — розповідає вона. 

Серед тих, хто звернувся, досі немає жодної людини, яка захотіла надати свідчення слідчим органам. Багато жертв сексуального насильства не пам'ятають всього, що з ними відбувалося. 

«Вони пам’ятають тільки початок трагедії й кінець. А от ту частину, щоб розповісти про те, що відбувалося, — на це потрібен час. Керівниця проєкту говорить, що коли три, п’ять, шість, іноді вісім сеансів пройде, людина тільки потім говорить: «Дякую, мені стало легше». Тобто так, ми розповідаємо про злочини, які робить РФ. Але проводити слідчі дії — це робота генерального прокурора, правоохоронних органів. Вони це роблять», — коментує Денісова. 

Звернення надходять не тільки зі звільнених територій, а й з захоплених російськими окупантами — коли там поновлюється зв’язок. 

З вже наявних свідчень випливає — ґвалтівниками є молоді люди, зґвалтування відбуваються тільки публічно. 

«Є дві риси. Перша, що ґвалтівники — це молоді люди, 20–25 років. Тобто ті, які якраз зросли на тому, як правив Путін, на цій його пропаганді. Це перше. І друге — вони роблять це публічно. Обов’язково при інших людях і групами. Щоб бачили інші, як знущаються над тою, кого ґвалтують. І вони ж ґвалтують так: вони утримують одну, яка не хоче допустити зґвалтування, наприклад, сестри. У нас є свідчення, що їй 25 років, а її сестрі 16. Вони утримують цю, 25-річну, вона кричить, вимолює на колінах: »Не роби це з сестрою, роби це зі мною!«. А інші двоє роблять, що тільки прийшло їм на думку, з її сестрою. Тобто потрібна допомога і тій, і іншій», — розповідає омбудсмен. 

Окупанти ґвалтують і дітей. Серед дівчат-підлітків є вагітні. Після пережитого в дітей з’являються суїцидальні думки та почуття провини. 

«А коли п’ять орків при матері зґвалтовують 11-річного хлопчика, як можна це витримати? А коли зґвалтовують 14-річну три орки? Потім, коли звільнили Бучу, мама веде її до лікаря, а той каже, що вона вагітна. І не можна зробити аборт. От що далі, як витягнути і матір, і цю дитину? Розумієте, вони ґвалтують і кричать: «Бачиш? Так буде з кожною нацистською шльондрою». А коли дитина не хоче жити, 11-річна дівчинка. Матір зателефонувала: «Що робити?» Тому що вона вважає себе винною в тому, що не послухала матір. Мама їй заборонила виходити, це в Гостомелі, а вона хотіла матусі зробити щось таке тепле: нарвати квітів. І тут — цей ґвалтівник. І вона пам’ятає тільки початок, а потім нічого не пам’ятає, тільки коли її вже повалили на землю. І плаче», — каже омбудсмен.