Уже півтора року винуватиця аварії на вулиці Сумській, у Харкові, в якій загинуло шестеро людей, Олена Зайцева знаходиться в Харківському СІЗО. Їй присудили 10 років позбавлення волі, але захист подав апеляцію, яку суд розгляне вже 14 серпня. До цього засуджена продовжить жити в камері № 400.
Кореспондент «КРАПКИ» побувала в Харківському СІЗО й розповідає про подробиці тюремного життя Олени Зайцевої.

Пенітенціарники кажуть, що добре пам’ятають, як 18 жовтня 2017 року, до них доправили молоду чорняву дівчину Олену Зайцеву. Згадують, що з того дня і ще кілька місяців поспіль вона постійно плакала й ні з ким не розмовляла. Зараз Олена, судячи з усього, звиклася з думкою, що ще багато років їй доведеться знаходиться в місцях позбавлення волі, але все ще відмовляється від тюремної їжі й харчується тим, що передає рідня.

Заступник начальника з соціально-виховної та психологічної роботи Харківського слідчого ізолятора Дмитро Холод особисто проводить екскурсію жіночим корпусом СІЗО. Зайцева від спілкування з журналістами відмовилися.

«Їй, напевно, просто, нічого сказати. Все, що хотіла, вона розповіла в суді», — зауважує Холод.

Журналістам розповідають, що ніяких «віп-камер» тут немає. Площа камери № 400 — стандартні для цього поверху 40 квадратних метрів.

У камері стоять двоярусні нари, з нижніх ліжок звисають рожеві шторки. Не так давно тут побували правозахисники, зняли камеру на відео. На його кадрах видно, що на одному з ліжок лежить м’яка іграшка, а біля сусіднього ліжка стоїть пляшка «Боржомі».

«Водопроводи старі, і тому ніхто не п’є воду з-під крана. Це загальна проблема наших СІЗО і всюди купують бутильовану воду для пиття і чаю», — розповідав нам екс-глава пенітенціарної служби Сергій Старенький.

У камері є невеликий телевізор, стіл для їжі з електрочайником, умивальник (поруч з ним висить рушник з кольоровими совами). На вікнах — білі напівпрозорі фіранки, на підвіконнях — книги.

«Зайцева більше цікавиться класикою і жіночими романами. В основному книги їй приносять батьки. З останнього, що вона брала у нас, це «Вовки Лозарга» Жюльєтт Бенцоні, «Незабудка» Елізабет Лоуелл і багато різних творів Дар’ї Донцової», — розповідає бібліотекар Ірина Петрівна.

У камері є санвузол, душ і біде. У кутку душової — кольорові тазики для прання. Також на поверсі є загальний душ для всіх дівчат. Користуються вони ним два рази на тиждень — це обов’язково. Душові кабінки чисті, але відкриті — немає ні шторок, ні дверей.

«Жити можна. Свіжий ремонт, чисто. І добре, щоб так було всюди. Це не порівняти з тим, що ми бачили в камерах для чоловіків. Там і грибок, і бруд, і старі меблі», — розповідає правозахисник Дмитро Удачін.

За словами Дмитра Холода, Зайцева досі не харчується їжею, яку готують у їдальні ізолятора (виняток — хліб, який випікають у СІЗО). Як правило, продукти Зайцевй приносять рідні. До слова, у ЗМІ з’являлася  інформація, що вітчим до дівчини на побачення жодного разу не прийшов, її відвідують лише мати і адвокати.

Про сусідок по камері нам розповідати відмовилися. Відомо лише, що згідно із законом з нею повинні сидіти ті, хто, як і вона, потрапив за ґрати у перший раз. Нам кажуть, що Зайцева нормально контактує з сусідками по камері, суперечок і конфліктів, як правило, не виникає.

«Коли Олена Зайцева тільки потрапила до нас, вона постійно плакала і майже ні з ким не говорила. Зараз її психологічний стан не викликає побоювання. Олена часто заходить у кабінет психолога просто виговоритися. Це крім обов’язкових занять», — розповідає психолог у СІЗО.

На території слідчого ізолятора є церква, яку ув’язнені відвідують за бажанням. У СІЗО кажуть, що Зайцева часто туди заходить.

Ще відомо, що Зайцева зверталася до тюремних медиків. У неї неврологічні захворювання.

«У Харкові всі жіночі камери приблизно такі ж, як та, в якій сидить Зайцева. Умови наближені до європейських стандартів. Єдине, в чому може бути різниця, так це в тому, що є камери, де сидять по 8–10 чоловік, і це не дуже хороші умови. А є, як, наприклад, у Зайцевої — по чотири. Все на розсуд адміністрації», — розповідає Сергій Старенький.

Він каже, що оскільки Зайцеву засудили за вбивство з необережності, то, швидше за все, вона буде сидіти в так званій колонії-поселенні.

«Там режим, як в армії. Після перевірки можна займатися чим хочеш, за бажанням працювати. Практично немає ніяких обмежень у пересуванні всередині колонії, кількості побачень з рідними. А через півроку її рідні можуть зняти їй будиночок у сусідньому селищі і жити там разом. Їй треба буде тільки приходити, «відзначатися», — розповідає Старенький.

Нагадаємо, судовий розгляд гучної справи про ДТП на вулиці Сумській, у Харкові, яке сталося 18 жовтня 2017 року, і в результаті якого шестеро людей загинули і п’ятеро були травмовані, супроводжувалося широким суспільним резонансом, затягуванням слідства, зникненням головних свідків.

Того вечора автомобіль «Lexus», за кермом якого була 21-річна Олена Зайцева, проїхав на червоне світло і на великій швидкості перетнув перехрестя, де за долі секунди врізався в «Volkswagen» (авто другого обвинуваченого Геннадія Дронова), після чого вилетів на тротуар і збив 11 пішоходів, які чекали зеленого сигналу світлофора на пішохідному переході.

Відразу на місці трагедії загинуло п’ять осіб. Ще шістьох постраждалих доправили в лікарню з ушкодженнями різного ступеня важкості. Одна з них померла в лікарні, не приходячи до тями, після тижневої коми.