Від 15 червня, в Україні планують почати знімати заборону на пасажирські авіаперевезення — а отже, стануть можливими регулярні авіарейси. І якщо у Києві не станеться масштабного спалаху захворювання, столичні аеропорти так само мають відновити роботу. Про це повідомляється в матеріалі «Європейської правди».

Україна — не єдина, хто готується до нового авіасезону: європейські авіакомпанії також поволі відновлюють роботу. Втім, це не означає, що вже за три тижні можна буде збирати речі для подорожі до улюбленого європейського міста.

По-перше, ЄС досі не дозволяє в’їзд іноземцям, крім виняткових категорій. Ця заборона діє до 15 червня, і надходять суперечливі сигнали про те, чи її скасують. Без виконання цієї умови рейси не відновляться, кажуть в уряді.

По-друге, шлях до оживлення авіасполучення буде довгим та болючим. Навіть для європейських міст.

А Україна має додаткову проблему: нашій COVID-статистиці у ЄС не вірять.

Через це Київ за небезпечністю прирівняний до осередку пандемії, що вимагає від європейських авіакомпаній особливих заходів безпеки та робить польоти до України менш цікавими.

Та навіть після того, як літаки полетять, доведеться звикати до нових правил користування ними. Перельоти без дьюті-фрі у літаку, без ручної поклажі та без права стояти в черзі до туалету стають новою реальністю – йдеться у нових авіаційних правилах, ухвалених Євросоюзом.

Перша зміна чекатиме вже на вході до аеропорту.

«Право заходити до терміналів аеропортів матимуть лише пасажири, екіпаж та співробітники. Осіб, які супроводжують паcажира, допускатимуть лише в особливих випадках, наприклад для супроводу неповнолітнього чи пасажира з інвалідністю», — наказує ЄААБ.

Звичні для багатьох зустрічі з родичами в аеропорту також зміняться — чекати доведеться хіба на вулиці. А у невеликих аеропортах, де за межами термінала немає можливості сховатися навіть від дощу, це украй ускладнює зустрічі по прильоту близьких, гостей або колег (що, власне, і є метою нових правил).

Чи можуть пасажирові відмовити у посадці через підозру в тому, що він хворий на COVID-19?

Так, цілком. «Під роздачу» можуть потрапити люди з підвищеною температурою, особливо ті, у кого вона вища за 38 °С. Втім, агенція ЄС рекомендує країнам-членам думати над відмовою від тотальної перевірки температури. Вона визнана неефективною, оскільки не дає реального захисту від вірусу і генерує чимало хибних заборон — коли у доступі на літак відмовляють здоровим людям, або тим, хто має не пов’язані з коронавірусом проблеми зі здоров’ям.

Натомість, авіакомпаніям рекомендують «мотивувати» пасажирів не приходити на літак, якщо вони почуваються недобре. Наприклад, дозволяти зміну дати подорожі без штрафу навіть в останній момент для тих, хто надасть довідку від лікаря про підозру на COVID-19.

Також, за новими правилами, пасажира можуть виставити на вулицю, якщо персонал аеропорту помітить порушника епідемічних правил.

«Пасажирам, що не дотримуються заходів безпеки, має бути відмовлено у допуску в термінал, у салон літака, або висаджено з рейса, якщо інцидент стався до закриття дверей», — йдеться у документі.

А от «паспортів імунітету» для тих, хто перехворів на COVID-19, і, швидше за все, не захворіє вдруге, не буде. З цього питання ЄС поставив крапку.

Що зміниться в аеропортах?

Головною зміною в самому аеропорту будуть черги, черги та черги.

Усі вони (на реєстрацію, перевірку безпеки, паспортний контроль, до гейту тощо) повинні мати «соціальне дистанціювання» — у авіаправилах ЄС воно визначене як 1,5 метра. А це означає, що усі процедури стануть помітно довшими, тож приходити на реєстрацію рекомендують заздалегідь.

Одна з небагатьох добрих новин для тих, хто хоче бачити перельоти схожими на звичайні — авіавлада ЄС рекомендує йти до відкриття так званих «некритичних аеропортових сервісів», тобто магазинів duty-free, кав’ярень/ресторанів, бізнес-лаунжів, розпочавши з тих, які дозволяють зберігати соціальну дистанцію. «Там, де ці заклади не відкриті, (пасажирам) має безкоштовно надаватися вода», — вимагають правила ЄС.

Дещо несподіваним виявилося рішення авіарегулятора щодо масок.

В аеропортах дозволені лише медичні маски; саморобні — не допускаються.

Як пояснює ЄААБ, «несертифіковані» маски мають не гарантовану ефективність, тому вирішили зупинитися лише на медичних. Звісно, аеропортовий персонал не буде перевіряти сертифікат, але тим, хто звик використовувати замість маски шарфи, баффи, на час перельоту доведеться змінити звичку.

Маскове правило діє «для всіх пасажирів від моменту входу до аеропорту відправлення і до виходу з термінала в аеропорту прибуття», але воно містить кілька винятків. «Виняток із зобов’язання носити маски може бути зроблений для прикордонного контролю, контролю безпеки, а також для дітей молодших за 6 років та для осіб, які з медичних причин не одягають маски», — йдеться у регулюванні.

Причому на один переліт вам може знадобитися кілька масок, нагадує агенція. Авіакомпанії мають нагадувати пасажирам, що маску необхідно змінювати кожні 4 години. Це означає, що навіть у перельоті з Києва до більшості столиць ЄС знадобиться по дві маски — зважаючи на час очікування на рейс та проходження процедур після прильоту.

Без туалету, їжі, багажу та з місцями для хворих

Після публікації рекомендацій ЄС чимало авіакомпаній зітхнули з полегшенням: найнебезпечніша для них пропозиція була відкинута. Деякий час тому дискутувалася можливість, що авіакомпанії зобов’яжуть блокувати середнє крісло, що зменшувало на третину місткість літака і мінімізувало відмінність між бізнес- і економ-класом.

Цю ідею зрештою відкинули.

Втім, змін у польоті буде дуже багато.

По-перше, ручна поклажа стає майже забороненою.

«Авіакомпанії мають вдатися до заходів, які мінімізують кількість багажу в салоні, щоби пришвидшити посадку та висадку — для цього слід пропонувати здавати сумки на реєстрації як зареєстрований багаж», — йдеться у правилах ЄС.

Кожна авіакомпанія вирішуватиме сама, як вона виконуватиме цю норму. Частина авіаліній, наприклад «Turkish Airlines», оголосили, що безкоштовно прийматимуть у багаж додаткову сумку вагою 8 кг і тому дозволятимуть брати в салон лише невеликі сумки. Досі не зрозуміло, що вирішать робити лоукост-авіалінії, для яких зареєстрований багаж — важлива стаття доходу.

Продаж duty-free товарів у польоті (ще одне джерело доходу) підпадає під повну заборону.

А ще нові правила ЄС наказують авіакомпаніям не допускати створення черг до туалетів, та й взагалі: ходити салоном без причини заборонено. І хоча є сумніви у можливості повноцінно виконувати цю норму на заповнених рейсах, допомогти може наступне правило.

Авіакомпаніям рекомендували зменшити харчування, яке пропонується пасажирам — як безкоштовно, так і за гроші. За відгуками пасажирів, на рейсах у Європі чай, каву та алкоголь в економ-класі тепер не роздають, та найбільше постраждало обслуговування у бізнес-класі.

І головне. Якщо ви вважаєте, що у часи коронавірусу вам гарантовані напівпорожні літаки, то вимушені розчарувати.

Дуже показовим є досвід США, де авіарейси не припинялися, лише скоротилася їхня частота, але пасажиропотік впав на 95 %.

Через це частина рейсів дійсно літають майже порожніми, але далеко не всі. У соцмережах повно фото від пасажирів, які зводять нанівець ідею про «соціальне дистанціювання».

У нових правилах ЄС немає вказівки про кількість вільних місць у салоні, але все ж просять не заповняти літак на 100 %, адже у ньому має лишитися місце... для ізоляції хворих.

ЄААБ визначила детальну процедуру у разі, якщо під час перельоту у когось із пасажирів зауважать симптоми захворювання, характерні також для COVID-19, а саме «високу температуру, постійний кашель, блювоту, діарею, ускладнення дихання та симптоми, подібні до грипу». Такий пасажир має бути переміщений до, так би мовити, «ізолятора», створеного в останньому ряду літака. Як альтернатива, місця пасажирів з двох рядів навколо підозрілого пасажира мають бути звільнені.

Один з туалетів, а також один зі стюардів має бути зарезервований виключно за цим хворим (або кількома хворими).

По прибуттю підозрілого пасажира випускатимуть з літака останнім, він має прямувати до медиків для тестування/ізоляції, а літак спрямовують на дезінфекцію. Стюард, який обслуговував ризикового пасажира, іде у 14-денну ізоляцію (яка, втім, переривається, якщо тест хворого з літака виявиться негативним). Пасажирам, що сиділи на відстані двох рядів від ймовірного хворого, також рекомендують самоізоляцію та повідомляють про це владі у аеропорту прибуття.

Є всі підстави вважати, на рейсах з Києва ці заходи будуть дотримуватися по максимуму — адже авіаційна влада ЄС внесла столицю України до переліку міст із особливим ризиком.

Країна, якій не довіряють

Два тижні тому Європейська агенція з авіабезпеки внесла аеропорти в Києві та Чернівцях до списку високоризикованих для зараження COVID-19. У ЄС таких аеропортів відносно небагато навіть у тих державах, які мають імідж осередків епідемії. Наприклад, в Італії та Іспанії до небезпечних віднесені лише по чотири регіони; у Франції та Швеції — тільки столиці. То чому ж зараховують до цього списку?

Тут є дві відповіді.

По-перше, у ЄС число нових заражень суттєво впало останнім часом, тому пів сотні нових хворих на день у столиці України — це чимало. А по-друге, ЄС просто не вірить у ті дані, які надає українська влада. Це не здогадки — «Європейська правда» чула від дипломатів про дискусії, які точаться на нарадах європейських послів — і вони сходяться на впевненості в тому, що Україна просто не знає про реальний рівень захворюваності.

А останні події, як-то ознаки підтасовки статистики українською владою, хаотичне запровадження та зняття карантину — додають сумніву.

Як наслідок, у авіакомпаній з ЄС меншає підстав для того, щоб відкривати рейси з України.

Адже усі літаки, які літають до Києва, Чернівців (до цього списку напевно додасться і Львів), мають проходити процедуру посиленого знезараження та особливо ретельно виконувати нові безпекові правила. Це здорожує експлуатацію і може додавати технологічні паузи в роботі. У тому числі — непрогнозовані, якщо у літаку знайдуть людину із симптомами хвороби.

Втім, це ще не ставить крапку на відновленні авіасполучення.

Коронакриза продемонструвала, наскільки важлива для Європи сфера туризму, що разом із супутніми послугами створює близько 10 % ВВП Євросоюзу. Тому зараз бізнес тисне на уряди з вимогою відкриття літнього сезону. Навіть Іспанія готова приймати туристів з липня, що лише пару тижнів тому здавалося неможливим.

Але чи увійдуть мешканці України до списку тих, для кого Шенген знову відкриє свої двері? Це досі залишається під питанням.

Серед факторів, які визначатимуть відповідь, варто виділити два.

Перше — це розвиток епідемії в Україні та здатність Києва переконати ЄС у чесності цих даних. Це визначить готовність інших країн ЄС відкривати двері для наших громадян, а також умови їхнього в’їзду.

Друге — це готовність української влади до зворотного кроку, тобто відкриття свого кордону для громадян відповідної країни. Взаємність залишається ключовою умовою пом’якшення карантину. І це буде ще одним іспитом для уряду, а передусім для МВС, яке в урядових дискусіях стосовно карантину виступає за те, щоби не дозволяти, а забороняти. Навіть коли ці заборони були відверто надлишковими і зрештою так і не були сприйняті суспільством.

Обидві умови залежать від уряду, і йому варто це усвідомлювати

Адже суспільне обурення, яке було під час намагань обмежити виїзд заробітчан, може повернутися у багаторазовому масштабі.

Вину за зрив відпусток суспільство покладе саме на уряд, пригадавши прем’єр-міністрові заяви про те, що через карантин «до 5 мільярдів доларів не виїде з України під час літнього туристичного сезону».