Підпал туристичного автобуса у Львові для «картинки»: суд виніс вирок організаторам

Залізничний районний суд Львова визнав винними двох чоловіків у знищенні чужого майна шляхом підпалу — йдеться про гучну справу 2018 року, коли у Львові навмисно спалили автобус з польськими номерами, намагаючись створити міжнародний скандал.

Як повідомляє «Судовий репортер», подія сталася 23 березня 2018 року. На парковці в центрі міста зловмисники підпалили польський пасажирський автобус із наліпками у чорних і червоних кольорах — усе для того, щоб створити враження, ніби це справа рук українських націоналістів. Мета — залякати іноземців, дестабілізувати ситуацію в регіоні та спровокувати напругу у відносинах між Україною та Польщею.

План реалізували троє: двоє організаторів і виконавець. Останній отримав завдання облити автобус запалювальною сумішшю і влаштувати пожежу. Як винагороду виконавцю пообіцяли залишити автомобіль, куплений за 400 доларів, для конспіративного пересування по місту і залишення місця злочину.

Після першого підпалу організатори вирішили, що не досягли мети і через тиждень потрібно повторити це. Але за другим разом виконавець звернувся в СБУ і автобус не підпалив.

У травні 2018-го суд затвердив угоду про визнання винуватості щодо виконавця. Чоловіка за співучасть у теракті засудили до 5 років позбавлення волі, але звільнили з дворічним випробувальним терміном.

Інші двоє фігурантів спочатку не визнавали вину. З квітня 2018-го по серпень 2019 року вони утримувалися під вартою. У 2023-му суд їх виправдав за відсутністю складу злочину. Суд поставив під сумнів, що автобус загорівся саме через підпал, а не з інших причин. Із документів у справі вбачалося декілька можливих версій загоряння, у тому числі коротке замикання електромережі в моторному відсіку автобуса. Суд вирішив, що виконавець не міг підпалити автобус, оскільки на вилученому одязі відсутні сліди пострілу. Прокурор оскаржував вирок, вказуючи на однобічну оцінку судом матеріалів НСРД зі спілкуванням фігурантів, а також що одяг без слідів пострілу вилучений в іншого обвинуваченого, а не в виконавця підпалу. 

Вирок скасували і справа щодо двох організаторів слухалася повторно. Але в подальшому їх дії перекваліфікували із теракту на знищення майна шляхом підпалу (з ч.2 ст.258 на ч. 2 ст. 194 ККУ). У вироку це не зазначено, але, ймовірно, причиною могли бути показання засудженого раніше виконавця, що для злочину обиралося безлюдне місце і якби його дії призвели до людських жертв, то він відмовився це робити. 

Після перекваліфікації обвинувачення підсудні визнали вину і щиро розкаялися. З огляду на це суд не досліджував докази щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися. Чоловіки отримали по 5 років позбавлення волі і були звільнені з іспитовим строком 1 рік.

Збитки за спалення автобуса із обвинувачених не стягували.